Нова Україна - made in China?

1. Саакашвілі дав нам мрію
2. Поки світ вчить китайський, китайці вчать російську

Зубожіння робочого класу в Україні - вкрай приваблива перевага країни, яке може подарувати всім нам квітуче майбутнє. Прийнято вважати, що Україна - одна з найбільш некомфортних країн в світі для ведення бізнесу: важкий прес корупції, дорогі кредити, непідйомні податки.

Олександр ГРОМИКО, президент Китайської бізнес-асоціації (а також засновник і президент холдингу «Сатурн», що виробляє і імпортує широкий спектр побутових товарів), запевняє: насправді наша країна володіє унікальним поєднанням параметрів, яке дуже швидко може перетворити її в стрімко зростаючого економічного тигра. Варто тільки заманити сюди ділових людей з Піднебесної.

На сайті Китайської бізнес-асоціації перераховані множинні вигоди, які чекають тут інвестора: одні з найнижчих в Європі податки; нульова ввізне мито на більшість комплектуючих з КНР; дуже дешева електроенергія; висока прибутковість вкладених інвестицій (25-40% річних - норма) і т. д. і т. п.

- Ми самі часом недооцінюємо вигод свого становища - запевняє Олександр Громико. - У нас сформувався клуб виробників, які представляють не олігархічний бізнес, а реальний сектор економіки, який працює безпосередньо на полиці магазинів. Об'єднуємо людей, які змогли залучити китайські інвестиції або вишикувалися за технічної допомоги китайців.

Коли ми два місяці тому дізналися, що була нарешті підписано політичну частину угоди з ЄС і все товари, вироблені в Україні, тепер будуть постачати в країни Європейського Союзу без сплати мита, прийняли рішення створити асоціацію, яка приваблювала б китайців до створення великих виробництв на нашій території.

Адже, наприклад, мито на китайські телевізори в ЄС становить 14% - тому велика частина цього ринку в Європі зайнята турецькими товарами. Україна могла б стати новим серйозним гравцем. Тим більше що у нас є ще одна незаперечна перевага перед Туреччиною. Товар, вироблений під сертифікатом СТ-1, можна спокійно постачати з нульовим митом і в країни СНД - а це також величезний ринок.

30 травня в Києві в Держагентстві з інвестицій та управління національними проектами України підписали меморандум про співпрацю з Китайською бізнес-асоціацією. Представники посольства КНР відзначили, що ця асоціація - єдина серед багатьох інших, в якій інвесторів з Китаю шукають реальні українські виробники. (На знімку: голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко, президент КБА Олександр Громико, а також радник Посла КНР в Україні Чжан Сіюня і аташе з торговельно-економічних питань Посольства КНР Яо Гуань)

Стали консультуватися з партнерами з КНР - їх у нас дуже багато. Але виявилося, що бізнесменів звідти вабить в Україні навіть не можливість безмитного ввезення товарів в ЄС і СНД - це для них лише третя за значимістю причина привабливості. Друга - вигідне географічне положення, що робить вартість і терміни доставки низькими. Замість місяці по морю - всього два дні що до Берліна, що до Москви!

Але найцікавішою і для багатьох несподіваною стала першорядна причина інтересу до нашої країни.

У Китаї сильно виросла в ціні робоча сила. Ще 12 років тому я особисто говорив власникам фабрик в КНР: «У вас теж може повторитися ситуація, в яку потрапив збанкрутілий корейський автозавод DAEWOO, - дешеве виробництво стане неможливо через що підвищується вартості робочої сили».

Бізнесмени тоді тільки сміялися - таке, мовляв, просто неможливо: «Тут півтора мільярда жителів! Варто клацнути пальцями - і завтра ми отримаємо кілька тисяч працівників у заводських воріт. У разі потреби з північних регіонів в південні необхідну кількість людей доставлять залізничними складами. А ми як платили їм 50 дол., Так вище платити і не будемо ». В Україні в ті часи, нагадаю, середня зарплата в промисловості була 150 дол.

Сьогодні у нас зарплата простого робітника - в районі 3 тис. Грн., Близько 250 дол. А в Китаї такого ж не надто кваліфікованого персоналу доведеться платити вже не менше 500 дол.!

У перерахунку на долари зарплата в КНР щороку зростає відсотків на 30, тим більше що юань, на відміну від падаючої гривні, тільки зміцнюється. Так що дешева робоча сила вкупі з іншими особливостями - це наш великий козир.

- Тобто побоювання обивателів, що китайські гроші приведуть за собою і чужу робочу силу безпідставні?

- Звичайно, це повна нісенітниця. Так, китаєць працює в середньому на 20% продуктивніше, ніж українець, але отримує щось він сьогодні значно більше.

Крім робочої сили, інвестора чекає тут ще й безліч інших цікавих бонусів. Ви згадали дешеву електроенергію. Але і земля у нас значно дешевше.

У КНР на відстані 50 км від будь-яких портів сотку вільної землі просто не знайти - вона воістину золота! Навіть в 100 км від портів, без підведених комунікацій і дороги, ділянка під виробництво обійдеться в 20-30 тис. Дол. За сотку. У нас же ціна як мінімум в 10 разів менше, притому що стартові опції значно привабливіші.

- Одна з поширених страшилок для українського виробника, націленого на європейський ринок, - необхідність випускати продукцію, що відповідає європейським стандартам.

- Це не становить жодної проблеми. Зовсім нескладно ці норми виконати. Вони насправді не такі вже й високі - вимоги до продукції в тій же Білорусі по ряду показників вище. Ми це чітко знаємо - самі продаємо в Європу.

- Якщо все так добре, то чому наші виробники самі так туго розвиваються? І чому нам потрібні саме китайські інвестиції?

- Чому Піднебесна змогла стати світовою фабрикою товарів народного споживання? Тому що там змогли забезпечити найнижчу собівартість! Так що залучити в партнери китайців або хоча б найняти технічних фахівців з КНР, вибудувати виробництво по їх технологіям - це ключ до успіху.

Ми, наприклад, 5 років тому побудували в Каневі завод пральних машин «Купава». Взяли китайця - виробничого директора, залучили китайські кредити. Сьогодні випускаємо 12 тис. Пральних машин в місяць для різних брендів. Але це підприємство переважно для внутрішнього ринку. Щоб будувати великі заводи, потрібні і великі гроші.

І ось на першому пункті ми відразу ж перечіплюємося: в Україні занадто дорогі гроші. А в Китаї їх дуже багато, і вони дешеві.

- Побутує деяка упередженість проти комплексних китайських кредитів - деякі вважають, що при закупівлі обладнання можна потрапити в кабалу до постачальників комплектуючих, сировини. Наскільки такі побоювання виправдані?

- Все залежить від кожного конкретного випадку. Ми, наприклад, колись збирали в Україні телевізори. Купили прес-форму для виробництва задньої кришки корпусу. Але як з'ясувалося, ця кришка підходить тільки до єдиної моделі телевізора. І коли ринок пішов вниз, ми не змогли змінити постачальника на більш бюджетного - тому що через цю прес-форми виявилися прив'язані до одного виробника!

Однак якщо говорити про розширеному виробництві, то там такої проблеми не буде. Наприклад, для лінії українського клону китайського заводу пральних машин двигуни ми можемо купувати у п'яти різних виробників. Сьогодні конкуренція в КНР надзвичайна, і проблем з цим немає.

Але варто не просто брати там кредити - краще залучати самих китайців в засновники компаній. Досягти прийнятної собівартості набагато легше з фахівцями КНР!

Саакашвілі дав нам мрію

- Майже всі перераховані вами зовнішньоекономічні переваги України існували і раніше - але ніхто не йшов сюди з-за важкого преса корупції. Хіба тепер щось змінилося?

- І я, і інші представники бізнесу натхнені можливістю змін і сподіваємося, що Україна піде по грузинським шляхом - максимального сприяння бізнесу та іноземних інвестицій.

- І ви бачите реальні кроки «нової» влади в цьому напрямку? Наприклад, як імпортер дайте відповідь - що, на митниці зовсім перестали брати?

- Корупція на митниці, звичайно, є. Але після зустрічі представників бізнесу з паном Науменко, головою Митної служби, стало ясно: керівництво добре поінформоване про всі проблеми і має політичну волю поступово вирішити їх.

Так, на місцях все ще беруть. Але ми раді тому, що хоча б корупційної вертикалі більше немає, за останні два місяці пішли в небуття «модні» фірми, користуватися незрозумілими преференціями. Адже раніше чиновники відкритим текстом говорили: «Мені що, за тебе наверх самому віддавати?» Сьогодні побори різко зменшилися - як мінімум їх розполовинила. А деякі навіть побоюються брати! Так стверджую не тільки я, а й інші члени асоціації імпортерів побутової техніки, куди також входить наше підприємство.

Ігорю Білоуса, главі податківців, майже вдалося побороти так звані майданчики, через які відмивалися величезні суми. Правда, з'явилися «партизани» - пропонують аналогічні послуги по догляду від податків. Але Білоус послав чіткий сигнал: ми граємо в довгу гру. Ви зараз можете начебто тактично виграти, заплативши за переведення в готівку не 10%, а «партизанські» 5%. Але пройде час, і всім доведеться доплатити - разом зі штрафами.

Відповідальний бізнес, до речі, добре розуміє, що гроші, які йшли на хабарі, краще направити в держбюджет, тим більше якщо його не будуть розкрадати. Бізнес готовий платити, і готовий платити навіть більше, ніж раніше. Але він повинен бути впевнений, що його гроші йдуть на розвиток - будуються дороги, лікарні, підвищується купівельна спроможність бюджетників і т. Д.

Тому дуже хочемо, щоб новий президент і новий уряд взялися першим же ділом за викорінення корупції.

Однак ми впевнені в тому, що якщо рядовий інспектор митниці і далі буде отримувати зарплата 2000 грн. в місяць, то корупцію побороти ніколи не вийде.

- В Україні у кожного є свій безвідмовний рецепт перемоги над цим лихом. А ви який спосіб вважаєте найефективнішим?

- Потрібно обов'язково дозволити провокацію хабарів. Це дуже ефективний спосіб! Якщо завтра я побачу, як людини, який посмів вкласти купюру в права, що передаються даїшнику, витягнуть з машини і закують в наручники, я сам всім своїм близьким стану дзвонити і просити: не давайте ні в якому разі!

З цього все і почнеться. Якщо суддю покарають величезним штрафом за те, що він намагався уникнути покарання за порушення правил дорожнього руху, показавши інспектору своє посвідчення, то після цього він, і надівши мантію, у себе в суді побоїться брати хабар.

Починати треба з низів!

Нам потрібен китайський секрет зниження собівартості, дешеві китайські гроші і китайська жорстокість в боротьбі з казнокрадами

- Однак такими методами навіть в хрестоматійною Грузії, відповідно до звітів Transparency International, корупцію на найвищому рівні перемогти не вдалося.

- Корупція на мегапроекти можлива в усьому світі. Але горезвісні «відкати» на тендерах в Грузії давно пішли в минуле.

Так, там садили при Саакашвілі жорстко. Тюрми переповнені корупціонерами. Причому якщо ти отримуєш п'ять років, але потім насмілюєшся без переконливих доводів невинності подавати на апеляцію, дуже великий шанс отримати ще більший термін, вже років вісім.

Напевно в цю м'ясорубку потрапили і неугодні люди, яких просто підставили. Але майже з самої корумпованої країни пострадянського простору Грузія швидко стала некорумпованої. Вони навіть Прибалтику обігнали!

Звичайно, чим вище рівень корупції, тим з нею складніше боротися репресивними методами. Але ж є ще й економічний метод! Я впевнений, що для боротьби з контрабандою потрібно ставити перепони на її шляху - наприклад, зобов'язати всіх торговців використовувати касові апарати, різко скоротити кількість пепешники, встановивши над оборотом їх підприємств реальний контроль. Торгувати контрабандою має стати просто невигідно!

- Ви зараз тільки однієї цією фразою знайшли тисячі недоброзичливців.

- А що робити! У мене дружина пішла в шикарний бутік, купила дороге пальто - і їй дали чек від пепешники! Великий магазин хутра в центрі міста, де шуб на мільйон доларів висить, а власник - «приватний підприємець»! Такого ніде в Європі немає. Так тут немовляті зрозуміло, що працює примітивна схема ухилення від податків.

Як відстежується встановлений для ПП ліміт річного обороту? За книзі записів. Так операції туди просто не записуються! Навіть якщо припустити, що податківець проведе контрольну закупівлю і викриє власника в нечесності - ну, заплатить той невеликий штраф, і що?

- Ви ж пам'ятаєте шквал громадського обурення, коли влада намагалася «наїхати» на такого агрегатора пепешники, як знаменита «Розетка».

- У мене і з «Розеткою» з цього приводу було спілкування. І там розуміють, що потрібно рухатися цивілізованим шляхом.

Ви вірно кажете, що за такі слова мене зненавидять багато - адже так працює півкраїни. Але якщо ми хочемо мати сучасну європейську медицину, відмінні дороги, високі соціальні стандарти, за це треба платити, треба ділитися. А «приватний підприємець» сьогодні - це такий своєрідний внутрішній офшор, куди безконтрольно витікають величезні суми.

Ми, як виробники, виступаємо за повну легалізацію бізнесу, адже це сприятиме притоку іноземних інвестицій.

Поки світ вчить китайський, китайці вчать російську

- Українські бізнесмени звикли скаржитися, що наші податки непосильні. Ви ж стверджуєте, що формально у нас чудові умови.

- Так, що ПДВ, що податок на прибуток нижче, ніж в Польщі або Чехії. А при експортних поставках ПДВ ще й повертається.

- Тільки хто ж вам на ділі поверне цей самий ПДВ?

- Так, це питання. І таких стартових проблем багато. Де взяти землю, як оформити на неї документи, як змусити місцеву владу, пожежних, санстанцію не викручувати руки на кожному кроці, а допомогти швидко ввести об'єкт в експлуатацію?

Наша асоціація підписує меморандум про співпрацю з Держінвестпроектом - ми хочемо працювати над тим, щоб іноземним інвестиціям було дано зелене світло.

- Коли держава займається інвестиціями - це, по поганій українською традицією, означає злодійство фантастичного масштабу. Чого вартий тільки скандал з Мінагропродом, в чиїх надрах вже зникли мільярди китайських доларів.

- Ми, як китайська бізнес-асоціація, не збираємося навіть наближатися до держпроекти. Чи не хочемо скандалів і розглядів, куди пішли бюджетні гроші. А хочемо залучити приватних інвесторів, яким не потрібні ніякі державні, ніякі особливі банківські гарантії, бізнесменів, готових прийти і побудувати свій завод в Україні.

- І навіть в такому випадку багато звинуватять вас, що ви не просто так бажаєте стати прокладкою між державою і бізнесом, - у нас ніхто не вірить в чесні посередників.

- Так ми в асоціації ні з кого навіть членські внески поки не беремо!

Надрукували 10 тис. Буклетів, роздали на найбільшій в Китаї виставці товарів народного споживання. Вже йдуть дзвінки, вже зводимо цікавляться інвесторів з вітчизняними виробниками - навіть не членами асоціації.

Хочемо не тільки вести свій бізнес (хоча і це, звичайно, теж), але і щось зробити для країни. Довести всім оточуючим і самим собі, що в Україні можна побудувати великий і успішний завод.

У цьому держава може допомогти через систему індустріальних парків, які створює Держінвестпроект.

- Справедливості заради варто уточнити, що такі парки створюються все ж таки більше зусиллями місцевої влади.

- Так, але Держінвестпроект видає дозволи на території, вносить їх до відповідного реєстру. Пільг там особливих немає (крім безмитного ввезення обладнання), але ми, як і китайці, на це і не розраховуємо. Адже пільги, як відомо, завжди передбачають скасуванням пільг.

Але індустріальні парки повинні максимально зменшити бюрократичний прес на бізнес - щоб за кілька місяців, максимум за рік, можна було з нуля запустити велике виробництво.

- На місцях, до речі, нарікають: може, і хотіли б відкрити у себе індустріальний парк, але не мають необхідних вільних площ. Чи не будете лобіювати зниження цієї планки?

- Держінвестпроект пропонує і невеликі ділянки землі, від 30 га. Але для нашої асоціації цікаві майданчики від 300 га! Недалеко від порту Південний (коли поруч з виробництвом порт, це взагалі для китайців казка!), Наприклад, є відповідна - 500 га. Поруч з Іллічівським портом є ділянка 300 га - землі достатньо, важливо використовувати її правильно.

- Однак досвід вітчизняного бізнесу показує, що в деяких регіонах, незважаючи на загальну безробіття, часом можливі серйозні проблеми - люди просто не хочуть працювати.

- Тут що цікаво: китайці звикли до високомобільних робочій силі. Так, під час китайського Нового року будь-який колектив втрачає відсотків 10 персоналу - люди заради підвищення зарплати на 30 дол. Охоче ​​змінюють регіон.

У КНР прийнято завжди поруч з заводами будувати житлові гуртожитки. Чи готові залучати робітників з різних регіонів, забезпечувати житлом.

- Вас цікавлять Досить Великі об'єкти. Але чи може ця гіпотетична схема залучення азіатського інвестора спрацювати для середнього, дрібного бізнесу?

- Чому ми хочемо насамперед запросити сюди великих гравців? Тому що китайцям властиво тягнутися один до одного.

Якщо сюди зайде великий, відомий в КНР виробник, інші побачать його успішну історію (та й просто почнуть втрачати свою частку експорту, який стануть витісняти вироблені в Україні товари) - всі побіжать один за одним, за великими гравцями потягнуться середні і дрібні. В Україні можливий справжній виробничий бум!

Чи спрацює ефект доміно, що неминуче призведе до повторення китайської історії - конкуренція на ринку робочої сили стане рости, підвищаться зарплати і, отже, соціальні стандарти. Це повернеться бізнесу сторицею - адже ми зможемо більше продавати на внутрішньому ринку.

- Вражений вашим гарячим оптимізмом. Але всі ці райдужні перспективи втіляться в життя лише за умови, що держава не стане вставляти палиці в колеса. Однак очевидно, що новий президент на чільне місце неминуче буде ставити інтереси олігархів і дуже великого бізнесу - які дуже відрізняються від інтересів усього іншого бізнес-спільноти (якщо навіть не суперечать їм). Може, державі, з огляду на його вкрай поганий іміджевий шлейф, взагалі не варто самому працювати з іноземними інвестиціями, а залишити це бізнесменам?

- Ми сподіваємося, що на відміну від 2004 року, коли революція привела більше до розчарування, рука держави буде протягнута саме середньому бізнесу, виробникам, реальному сектору.

Звичайно, якщо почнуться рейдерські захоплення з боку людей, близьких до влади, ми ніяких інвесторів не побачимо. Але поки що, повторюся, ми натхнені.

А ще тут потрібно враховувати специфіку менталітету. Це європейці можуть абсолютно не звертати уваги на позицію уряду. Китайці ж готові працювати без підтримки держави - але чіткий сигнал їм повинен бути поданий, інакше в Україну не прийдуть. А офіційний Пекін вже кивнув - експортуйте свої виробничі підприємства. Нехай цей кивок поки що не в бік України, а взагалі - але ми повинні цим скористатися.

Справа в тому, що через подорожчання в КНР робочої сили з'явилася нова тенденція: деякі виробництва повертаються на батьківщину - в Європу, США. Китай цим стурбований, тому його уряд стимулює своїх виробників активно працювати за кордоном. Склалася унікальна для нас ситуація: наші економічні інтереси збігаються.

Повертаюся до питання менталітету китайського бізнесмена - обов'язково в процес має бути залучено посольство Китаю в Україні, посол (який, до речі, на відміну від багатьох наших дипломатів, які не знають мову країни перебування, відмінно говорить російською).

Поки що великий жирний мінус України - нестабільна політична ситуація, в таку країну страшно інвестувати. Тому весь бізнес сподівається, що новий президент впорається з цією проблемою.

- Яка особливість китайців як ділових партнерів? Існує думка, що вони можуть бути вкрай непостійні.

- Китайці дуже цінують особистий контакт і дружбу. Наші постачальники, наприклад, хоча і бачать в новинах війну, кажуть: ми вам віримо і відвантажимо товар з будь-якими відстрочками платежу.

Історія особистих відносин є надзвичайно важливою.

- Залучення фахівців з КНР для будівництва великих виробничих потужностей потребують і участі значної кількості кваліфікованих перекладачів. Чи не вважаєте, що це може скласти проблему?

- Вона з найменших. Так, знайти в Україні фахівця зі знанням китайської мови може бути непросто. Зате знайти в КНР фахівця зі знанням російської - легше легкого. Там вивчають російську мову, і є навіть люди, які знають українську (бо вчилися тут).

- Коли ви прогнозуєте старт перших реальних проектів?

- Попередньо ми домовилися з партнерами з КНР привезти в Україну в кінці червня велику делегацію. Близько 10 великих китайських виробників вже готові запустити тут, наприклад, виробництво електрочайників, кондиціонерів, мікрохвильових печей і холодильників (Galanz), пральних машин (Changer) і т. Д. - подивитися відповідні майданчики і відразу ж почати будувати завод.

Якщо стабілізується український схід, якщо не буде на вулицях людей з автоматами, рішення напевно буде прийнято негайно.

Крім того, у вересні-жовтні ми організуємо в КНР «круглий стіл» з місцевим урядом і представниками бізнесу - сподіваємося, він також дасть багаті результати.

Якщо сьогодні в будь-якому європейському супермаркеті левова частка товарів для будинку має лейбл Made in China, то, я впевнений, вже через кілька років ми зможемо домогтися зміни цього напису на Made in Ukraine.

А ще у мене до вас велике прохання - особливо підкреслити в вашому виданні, що асоціація дуже просить нове керівництво країни ні в якому разі не розривати економічний договір СНД про вільну торгівлю.

Ринок Європейського Союзу, звичайно, дуже великий і перспективний. Але треба розуміти, що значно легше буде залучити китайські інвестиції в Україну, якщо та ринок СНД також буде відкритий для всіх українських товарів - цю привабливу рису нашій країні ні в якому разі не можна втрачати.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...