Оцінка: +29 / 6 учасників / 4 рекомендації / (+0) (-0) якість
Національна опера України (Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка) - найбільший музичний театр України, розташований в Києві на вулиці Володимирській, 50.
Постійна оперна трупа була організована в Києві тільки в 1867 році і працювала вона в приміщенні Міського театру.
Перший сезон був відкритий оперою А. Н. Верстовського «Аскольдова могила». Потім в театрі були поставлені опери М. Глінки, П. І. Чайковського, Н.А.Римского-Корсакова.
У лютому 1896 роки після ранкового показу «Євгенія Онєгіна» сталася пожежа, яка повністю знищила будівлю Міського театру, після чого був оголошений конкурс на проект нової будівлі. Цей конкурс виграв проект архітектора Віктора Олександровича Шретера. Спорудження нової будівлі на місці старого театру розпочалося у 1898 році і було оконченко в 1901 році.
Будівля є пам'яткою архітектури і йому присвоєно охоронний номер 17.
Зал оперного театру включав партер, амфітеатр, бльетаж і чотири яруси, які вміщують близько 1650 глядачів (у партері 384 місця), загальна кубатура театру - майже 100000 м³, площа приміщень - 40210 м². Над головним входом театру був встановлений офіційний герб Києва із зображенням архангела Михаїла - покровителя міста, проте за наполяганням Київського митрополита Феогноста, який вважав театр гріховним закладом, герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони тримають в лапах ліру як символ музичного мистецтва. Фасад будівлі прикрашали бюсти композиторів М. Глінки та А.Н.Серова, Т.Г.Шевченко, подаровані Києву артистами петербурзького Маріїнського театру.
З приходом радянської влади в 1919 році театр був націоналізований і названий «Державний оперний театр ім. К. Лібкнехта », з 1926 року - Київська державна академічна українська опера, а в 1934 році, з доданням Києву статусу столиці - Академічний театр опери та балету УРСР. У 1939 році театру було присвоєно ім'я Т.Г.Шевченка.
У 1930-і роки обговорювався проект соціалістичної перебудови приміщення київського оперного театру, йому хотіли надати архітектурні особливості нового «пролетарського стилю». Однак перебудова торкнулася лише зняття бюстів російських композиторів і зведення прибудови до тильної сторони споруди двоповерхового приміщення репетиційних залів.
У роки Великої Вітчизняної війни театр було евакуйовано до Уфи, потім в Іркутськ, а в 1944 році повернувся до Києва.
У 1983-1988 роках була здійснена капітальна реконструкція театрального приміщення. Реставратори внесли значні зміни в закулісну частину театрального приміщення, що дозволило збільшити кількість репетиційних залів, гримувальних, був обладнаний спеціальний хоровий клас. Також було збільшено розмір сцени до 20 м вглиб і 27 м у висоту. Загальна площа сцени тепер становить 824 м². Також під час реставрації замість старовинного органу встановили новий, збудований на замовлення театру чеською фірмою «Рігер-Клосс». Було переобладнано й оркестрову яму, в якій зараз одночасно може поміститися 100 музикантів. Після реставрації площа театральних приміщень збільшилася на 20000 м³. Стало вдвічі більше гримувальних кімнат, з'явилося кілька нових репетиційних залів.
В даний час театр займає провідне місце серед культурних учтерженій України.
джерело: