Реклама
Реклама
Реклама

Старість в кредит: шість змін, до яких призведе пенсійна реформа

  1. Навіщо була потрібна пенсійна реформа?
  2. Зміна №1: Накопичувальна система пенсійного забезпечення з 2018 року
  3. Зміна №2: Підвищення страхового стажу
  4. Зміна №3: ​​Акт купівлі-продажу трудового стажу
  5. Зміна №4: Зниження коефіцієнта індексації трудового стажу
  6. Зміна №5: Під «підвищенням» пенсій варто розуміти елементарний «перерахунок»
  7. Кому дістануться прибавки більше 700 гривень?
  8. Зміна №6: Вчителям і лікарям скасували пенсії за вислугою років, а держслужбовцям - спецпенсії
  9. До чого призведе пенсійна реформа?

3 жовтня цього року Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроект №6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про збільшення пенсій». 8 жовтня зі словами «коли-небудь ми всі будемо пенсіонерами» його підписав Петро Порошенко. Ці два рішучі кроки і стали початком запуску нашумілої пенсійної реформи. На думку уряду, затверджені зміни допоможуть адаптувати солідарну систему пенсійних нарахувань до сучасних реалій, наблизити розмір пенсій до зарплат і впровадити довгоочікуваний єдиний підхід для нарахування виплат за вислугою років для всіх категорій громадян. Де-факто ж пенсійна реформа виглядає не так яскраво. Уже в цьому році держава почне поступово збільшувати кількість років трудового стажу, необхідного для виходу на пенсію, скорочувати бюджетні виплати, а також підвищить віковий ценз для виходу на заслужений відпочинок. Подібні зміни не призведуть ні до чого доброго: на ринку праці буде повальне безробіття, бідні стануть ще більш соціально незахищеними, а гендерна дискримінація вкорениться.

Навіщо була потрібна пенсійна реформа?

Формально приводом до впровадження пенсійної реформи стали дві причини. На внутрішньому рівні це дефіцит Пенсійного фонду (ПФ), який в цьому році досяг рекордної суми - 141 млрд. Гривень. Ця діра в ПФ формувалася роками. В першу чергу винен в цьому колапс на ринку зайнятості. Сьогодні в Україні переважає робота без оформлення, а через високу завантаженість і низьких зарплат молодь і жінки масово перейшли на фріланс. По-друге, не на руку пенсіонерам грають і самі роботодавці, стверджуючи для робітників «білі» і «чорні» зарплати. Подібна практика нині в Україні дозволяє отримувати зарплату вище середньої і одночасно обходити або мінімізувати відрахування до Пенсійного фонду.

З іншого боку, впровадження пенсійної реформи було обов'язковим елементом продовження «дружніх» відносин між Україною і МВФ. В рамках програми «Механізм розширеного фінансування» в цьому році очікується п'ятий транш від міжнародних партнерів в розмірі 1,9 млрд. доларів. Серед умов його отримання - реформа фінансової поліції, створення нової системи митного контролю, монетизація субсидій і реформа пенсійної системи. Про це ультиматумі чиновника стали говорити ще навесні цього року. В ході експертних обговорень тоді так і не вдалося прийти до консенсусу про те, як повинна виглядати нова пенсійна система, щоб, з одного боку, догодити МВФ, а з іншого боку, не поставити хрест на заслуженому відпочинку для мільйонів українців.

Пенсійну реформу відтягували до останнього, прикриваючись новим Трудовим кодексом, медичної та земельної реформами. Останньою краплею для українських депутатів став візит заступника голови МВФ Девіда Ліптона 12 вересня цього року. Оцінивши політичні амбіції уряду Порошенко, міжнародний експерт лише розвів руками: за півроку Україна не виконала і половини взятих на себе зобов'язань. А це може означати лише одне: п'ятого траншу країні не бачити. Після цих страшних слів пенсійну реформу виносять на розгляд Верховної Ради через п'ять днів після візиту пана Ліптона. Ще через два тижні під бурхливі оплески і без зайвих обговорень її затверджує уряд. І справді, адже кредит в розмірі майже 2 млрд. Доларів не кожен день дають.

Зміна №1: Накопичувальна система пенсійного забезпечення з 2018 року

Сьогоднішня модель пенсійної системи була впроваджена в 2003 році. Тоді уряд Кучми прийшло до висновку, що солідарна система, яка функціонує в Україні з часів Радянського Союзу, практично безсила в боротьбі зі старінням населення і демографічною кризою. Пенсіонерів стає все більше, робочих - все менше, а дефіцит в ПФ тільки зростає. В рамках так званої «першої реформи» пенсійного забезпечення чиновники вирішили солідарну систему в корені не міняти, а лише підкріпити двома рівнями пенсійного забезпечення : Загальнообов'язкової накопичувальної системою і недержавним пенсійним фондом. Де-факто через 14 років ці два «рятувальних» рівня так і не запрацювали повноцінно.

Тому пенсійна реформа-2017 передбачає запустити нарешті другий і третій рівні пенсійної системи і тим самим спочатку зміцнити солідарну систему, а через роки, на прохання МВФ, повністю замінити її накопичувальної. У цього нововведення є два нюанси.

Модель солідарної системи пенсійного забезпечення сьогодні зводиться до одного: робочі платять податок з офіційної зарплати до Пенсійного фонду - ці внески і є «золотим резервом» для виплат пенсій. Уже з наступного року, крім податку з зарплати в ПФ, робочим запропонують збирати гроші в так званому «фонді робочого». Уже в 2018 році від зарплати в «фонд» будуть відраховувати два відсотки щомісяця, а до 2023-го ставка повинна зрости до 7%. Накопичувальна система буде обов'язковою для співробітників до 35 років, а ось робітники старшого віку добровільно вирішуватимуть, збирати їм на свої пенсії чи ні. У Міністерстві соціальної політики в цьому нововведенні бачать тільки плюси. Так, за допомогою накопичувальної системи робочі після настання пенсійного віку матимуть можливість отримувати відразу дві пенсії: за вислугою років з ПФ і свої накопичення за роки праці, а в разі смерті все «напрацьовані капітали» кожен пенсіонер має право передати в спадщину.

Але ось на практиці накопичувальній системі в українських реаліях свідомо загрожує провал. Так, за даними Міністерства фінансів , З 2007 по 2017 рік зростання інфляції склав 386,4%. Ці дані говорять лише про одне: навіть якщо з наступного року 20-річний працівник візьметься старанно збирати на старість, через 40 років тисячі гривень з його «фонду», швидше за все, перетворяться в копійки.

Зміна №2: Підвищення страхового стажу

Якщо за часів Радянського Союзу трудова книжка була за важливістю дорівнює паспорту, то вже в дев'яностих - після повального закриття підприємств, заводів і масового безробіття - документ, що засвідчує роки стажу, втратив будь-який сенс. До пенсійної реформи для того, щоб отримувати «мінімалку», потрібно було відпрацювати 15 років стажу до 60 років (для чоловіків) і до 58 років (для жінок). У робочий стаж зараховувалися роки, проведені в декреті, навчання на бюджеті на денній формі, підвищення кваліфікації та працю фізичних осіб - підприємців. Після реформи з 2018 року мінімальний страховий стаж повинен становити 25 років. Якщо виходити на пенсію пізніше норми - в 60 років для жінок і в 63 роки для чоловіків - страховий стаж скорочується з 25 до 15 років, а якщо пізніше 65, то для отримання пенсії знадобиться менше 15 років стажу. Але такі умови мають лише тимчасовий характер: згідно з реформою, до 2028 року страховий стаж для всіх працівників повинен бути не менше 30 років для жінок і 35 років для чоловіків. Таким чином, де-юре чиновники стримали обіцянку: пенсійний вік в Україні офіційно не підвищили. Де-факто ж сьогодні трудових книжок і записів в них немає у тисяч трудящих навіть до 30 років. А це означає, що про яку належить мати пенсії за вислугою років варто забути. Адже робочих пенсійного віку на ринку зайнятості в Україні особливо не чекають. А в законі №6614 про створення додаткових робочих місць для тих, хто не дотягнув до потрібного трудового стажу, не сказано ні слова.

Зміна №3: ​​Акт купівлі-продажу трудового стажу

Практика купівлі трудового стажу була одним з прибуткових тіньових бізнесів для регіональних пенсійних фондів. З дев'яностих років з'явилася практика «Фіктивного» трудового стажу. Тоді стали масово відкриватися псевдоорганізації, які за гроші пропонували роками зберігати трудові книжки робітників. З «напівлегальних» схем також були популярні договори з екс-роботодавцями. А саме, після звільнення робочі платили внески в пенсійний фонд, нібито продовжуючи працювати на «старих» підприємствах.

З підвищенням необхідного для отримання пенсії трудового стажу держава запропонувала вивести нарешті з тіні акти купівлі-продажу років праці і озвучило офіційні розцінки. У разі, якщо до досягнення пенсійного віку вам для отримання пенсії не вистачає кількох років страхового стажу, один рік праці можна купити за 17 тис. Гривень. Згідно з пенсійною реформою, відтепер місяць роботи обійдеться трудящим в 1408 гривень. Але ось де взяти такі гроші, враховуючи розміри зарплат, - ні експерти з МВФ, ні чиновники відповіді на це не дають.

Зміна №4: Зниження коефіцієнта індексації трудового стажу

Здавалося б, працюєш довше - отримуєш на пенсії більше. Але при затвердженні пенсійної реформи про таку істину не чули. Для того, щоб орієнтовно прорахувати, скільки належить працівникові на пенсії, існує формула: середня заробітна плата (ЗП) в країні за три роки до призначення пенсії × індивідуальний коефіцієнт (співвідношення офіційної зарплати до середньої ЗП) × коефіцієнт трудового стажу (КТС). КТС до пенсійної реформи становив 1,35% за рік праці. З 2018 року його буде знижений до 1%. Якщо переводити цифри в реальні суми, на практиці пенсії суттєво зменшаться.

Уявімо, що в 2018 році нам всім потрібно буде вийти на пенсію. За даними Кабінету міністрів України, середня заробітна плата в країні для нарахування пенсії становить 3764 грн. Припустимо, протягом багатьох років ваша офіційна зарплата становила 5 тис. Грн. Відповідно, ваш індивідуальний коефіцієнт становитиме 1,3. Іншими словами, ви отримували в 1,3 рази більше встановленої державою середньої зарплати. Тепер залишилося підрахувати роки стажу і вирахувати КТС. Уявімо, що вам до досягнення пенсійного віку вдалося відпрацювати мінімальний бар'єр - 25 років. Згідно з новою індексації, загальний стаж потрібно помножити на 1%. У підсумку ваш КТС становитиме 0,25%. Тепер множимо отримані дані: 3764 × 1,3 × 0,25 = 1223 грн. У той же час, якби ми теоретично виходили на пенсію в цьому році при старому коефіцієнті трудового стажу в 1,35%, наша пенсія становила б 1614 грн.

Цей розрахунок досить орієнтовний, але показовий. Так, по словами президента Центру ринкових реформ, колишнього міністра економіки України (1992) Володимира Ланового, пенсійної реформи як такої немає, а результатом таких нововведень стане елементарне скорочення кількості пенсіонерів. Адже пропрацювавши 25 років, чесно сплачуючи податки до Пенсійного Фонду, трудящий по виходу на заслужений відпочинок в результаті отримує нарахування, які нижче прожиткового мінімуму в країні.

Зміна №5: Під «підвищенням» пенсій варто розуміти елементарний «перерахунок»

Головною «Перемога» в пенсійній реформі чиновники називають підвищення пенсій. Сьогодні в Україні проживає близько 12 мільйонів пенсіонерів, 80% з яких, по даними прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, отримують пенсії на рівні або нижче мінімальної. 19,9% українців отримують виплати в розмірі від мінімальної пенсії і до 10,740 гривень (з 1 січня 2017 року ця максимальна пенсія в Україні), і тільки пенсії 0,1% громадян - а це близько дев'ятнадцяти тисяч українців - перевищують 20 тис. Гривень . Станом на вересень 2017 року мінімальна пенсія в Україні для робітників з повним трудовим стажем становила 1247 гривень, максимальна - 58 тисяч (Такі суми в країні дістаються Героям України і льотчикам-випробувачам).

Кому підвищать пенсії з жовтня 2017? Під гучною назвою «підвищення пенсій» уряд має на увазі стандартний перерахунок. Як правило, перерахунок пенсій в розвинених країнах має відбуватися разом з економічними і політичними змінами - наприклад, з підвищенням мінімальної заробітної плати, девальвацією національної валюти або інфляцією. В Україні цим марудним справою займалися останній раз в 2012 році, і то використовували показники середньої заробітної плати за 2007 рік - а тоді вона дорівнювала 1197,91 грн. Через таких прорахунків сьогодні в Україні пенсіонери з однаковим стажем роботи і середнім окладом отримують зовсім різні пенсії. Припустимо, шахтар із страховим стажем 46 років вийшов на пенсію в 2008 році. Тоді йому нарахували щомісячні виплати в розмірі 3321 грн. Якби цей же робочий вийшов на пенсію після перерахунку - наприклад, в 2016 році - його пенсія становила б 8446 грн., Що практично в 2,5 рази більше, ніж у робітника, який народився на кілька років раніше.

Для того, щоб усунути таку несправедливість, чиновники нарешті взялися за корінь солідарної системи, яка передбачає рівну пенсію для всіх, хто пропрацював потрібний стаж і чесно платив внески до Пенсійного фонду. Так, згідно з обіцянкою уряду, в середньому сума пенсій збільшиться на 692 грн. для 46% українців. Ось тільки якщо виникають в розрахунки Міністерства соціальної політики, надбавка 700 грн. до пенсії швидше схожа на казку, ніж на реальність.

Мінімальна пенсія для пенсіонерів з повним стажем (15 років і більше) збільшиться на 205 гривень і з цього місяця становитиме 1452 гривні. Для тих, у кого по досягненню пенсійного віку не набралося 15 років трудового стажу, пенсія з 1 жовтня збільшиться на 424 гривні - з 949 гривень соціальної допомоги до 1373.

Кому дістануться прибавки більше 700 гривень?

На це питання взявся відповісти президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. за його словами , Високі прибавки до пенсії очікують тільки тих, хто до 2012 року отримував високу "білу" зарплату - а це судді, прокурори, директори великих компаній. Саме для них реформа передбачає «чесну» переіндексацію. Так, якщо на момент виходу на пенсію зарплата чиновника в 12 разів перевищувала середню ЗП по країні, то після перерахунку його пенсія зросте всього лише в півтора-два рази.

Зміна №6: Вчителям і лікарям скасували пенсії за вислугою років, а держслужбовцям - спецпенсії

У той час, коли пенсія пересічного українця ледь сягала 30% зарплати, в Україні існували спеціальні пенсії як «спасибі» за важку працю. Спецпенсії в розмірах від 70-80% зарплати отримували, як правило, судді, прокурори, народні депутати та інші держслужбовці. Щорічно з державного бюджету на виплату підвищених пенсій виділялося в середньому до 10 млрд. Гривень. Роками в економічних колах велася дискусія про те, що подібні спецвиплати тільки стимулюють класову нерівність в країні і обділяють мільйони пенсіонерів, які куди більше заслужили надбавок, ніж далеко не бідні слуги закону.

Пенсійна реформа вирішила вчинити радикально: мовляв, ні нашим, ні вашим. З жовтня цього року закон скасовує всі спеціальні пенсії і переводить всіх на загальну систему нарахування.

Таким чином, крім спецпенсій чиновників, пенсійна реформа скасовує право на призначення пенсії за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, прокурорських працівників та інших категорій, які раніше могли виходити на пенсію достроково - за 5-10 років до настання пенсійного віку. згідно з даними Держстату , У працівників таких галузей як освіта, охорона здоров'я і соціальний захист середня заробітна плата, як правило, в 1,5 рази менше, ніж в промислових і фінансових галузях. Тому доплати в пару тисяч гривень до пенсії були для цих працівників одним з небагатьох шансів отримати хоч якусь компенсацію від держави, - ділилися робочі в ході проведення обласного профспілкового форуму в Житомирі. Це рішення уряду профспілки працівників освіти і медицини пообіцяли так просто не залишити. Сьогодні члени профспілок готують свої пропозиції щодо модернізації пенсійної реформи. Якщо ж уряд їх проігнорує, вони обіцяють вийти на безстрокову акцію протесту.

До чого призведе пенсійна реформа?

Починаючи з 2000-х років в Україні фіксується демографічне старіння населення. Згідно Держстату, в 1991 році частка українців старше 60 років становила 18,7%, а сьогодні - 22,1%. За оцінками урядових демографів, в 2036 році частка пенсіонерів серед загального числа населення України може досягти 30% і тим самим вдвічі перевищити кількість дітей до 14 років - що, в свою чергу, тільки посилить фінансовий стан Пенсійного фонду.

Пенсійна реформа, затверджена урядом, знайшла вихід з цієї ситуації. Згідно з підрахунками Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, якщо реформа запрацює, то до 2028 року тільки 55% українців будуть мати потрібний стаж для отримання мінімальної пенсії, а інші будуть задовольнятися соціальною допомогою, яка ледве сягає 1000 гривень.

До 2030 року на пенсію вийдуть ті, хто був народжений в 1968-1971 роках. Саме це покоління найбільше зачепив криза дев'яностих. Через нестабільну політичну та економічну ситуацій в країні знайти офіційну роботу з некопеечной зарплатою було швидше фантастикою, ніж реальною можливістю. Таким чином, мільйони українців виживали як могли: відкривали власний малий бізнес, розвивали сільськогосподарську галузь або займалися «челночнічеством». Відповідно, цей період роботи ніяк не позначився в їх страхом стажі.

Таким чином, слідуючи золотому правилу неоліберальної економіки, в Україні почалася офіційна боротьба зі старінням нації. І тут перед українцями відкривається очевидна дилема: або орати все життя в стилі голлівудських фільмів заради довгоочікуваних пару тисяч гривень, або раз і назавжди забути про старість.

Если ви помітілі помилки, віділіть ее и натісніть Ctrl + Enter.

Навіщо була потрібна пенсійна реформа?
Навіщо була потрібна пенсійна реформа?
Кому підвищать пенсії з жовтня 2017?
До чого призведе пенсійна реформа?