КАТЕГОРІЇ:
Автомобілі Астрономія Біологія Географія Будинок і сад Інші мови інше Інформатика Історія Культура література логіка Математика Медицина металургія механіка Освіта Охорона праці Педагогіка політика право Психологія релігія риторика Соціологія Спорт Будівництво технологія туризм фізика Філософія фінанси хімія Креслення Екологія Економіка електроніка
Процедури банкрутства - процедури, які застосовуються при розгляді справи про банкрутство. При розгляді справи про банкрутство боржника - юридичної особи застосовуються такі процедури банкрутства: спостереження; фінансове оздоровлення; зовнішнє управління; конкурсне виробництво; мирову угоду. При розгляді справи про банкрутство боржника-громадянина застосовуються такі процедури банкрутства: конкурсне виробництво; мирова угода; інші передбачені Федеральним законом "Про неспроможність (банкрутство)" процедури банкрутства. При проведенні процедур банкрутства відомості про введення спостереження, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про припинення провадження у справі про банкрутство підлягають обов'язковому опублікуванню. Світовій практиці відомо два протилежні підходи до проблеми критерію банкрутства. Перший підхід - об'єктивний: боржник визнається банкрутом, якщо не має коштів розплатитися з кредиторами, про що робиться висновок з невиконання під загрозою банкрутства зобов'язань на певну суму протягом певного часу. Якщо боржник під страхом ліквідації в результаті банкрутства не здатен знайти кошти (наприклад, реалізувавши частину дебіторської заборгованості) для задоволення інтересів кредиторів, то такий боржник не в змозі функціонувати в ринкових умовах; більш того, його діяльність може завдати шкоди інтересам кредиторів (як реальних, так і потенційних). Описаний критерій отримав назву критерію неплатоспроможності або потоку грошових коштів. Другий підхід до критерію банкрутства полягає в тому, що банкрутом може бути визнаний боржник, вартість майна якого менше загального розміру його зобов'язань. При цьому не має значення, наскільки розмір заборгованості перевищує встановлений законом мінімальний для визнання банкрутства, наскільки прострочена ця заборгованість в порівнянні з встановленим мінімальним терміном прострочення. При використанні цього критерію (він отримав назву критерію неоплатному або структури балансу) підприємство-боржник мав можливість роками не виконувати свої зобов'язання, для чого потрібно було робити тільки одне - підтримувати розмір заборгованості на рівні трохи меншому, ніж вартість активів. Визнати такого боржника банкрутом було неможливо, навіть якщо він явно користувався в своїх інтересах описаної ситуацією. Слід зазначити, що в законодавстві деяких держав використовується критерій неоплатному, що вимагає аналізу балансу, проте зазначений критерій, як правило, застосовується додатково до критерію неплатоспроможності (ліквідності) і служить головним чином підставою вибору процедури, застосовуваної до неплатоспроможного боржника, ліквідаційної або реабілітаційної. 1. Спостереження. Якщо досудова санація не проводилася, порушується провадження у справі про банкрутство; з даного моменту починається період спостереження. Протягом періоду спостереження проводяться заходи, спрямовані в тому числі на виявлення економічного стану боржника і здатні визначити його подальшу долю. Протягом спостереження, поряд з керівництвом боржника (яке відсторонюється від виконання своїх обов'язків), діє тимчасовий керуючий. Розглянемо його функції: вживати заходів щодо забезпечення збереження майна боржника;
проводити аналіз фінансового стану боржника; виявляти кредиторів боржника; вести реєстр вимог кредиторів, за винятком випадків, передбачених цим Законом; повідомляти кредиторів про введення спостереження; скликати і проводити перші збори кредиторів. 2. Тимчасовий керуючий після закінчення спостереження, але не пізніше ніж за п'ять днів до встановленої дати засідання арбітражного суду, зазначеної в ухвалі арбітражного суду про майбутнє запровадження спостереження, зобов'язаний подати до арбітражного суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника та пропозиції про можливість або неможливості відновлення платоспроможності боржника, протокол перших зборів кредиторів з додатком документів, визначених у пункті 7 статті 12 Федерального закону. 2. Друга основна обов'язок тимчасового керуючого - здійснення аналізу фінансового стану боржника. Тимчасовий керуючий вивчає і виявляє кількість і стан активів боржника; наявність і характер дебіторської заборгованості; перспективність діяльності підприємства-боржника; розмір вимог кредиторів; склад майна боржника, що знаходиться у третіх осіб, і т.д. В результаті вивчення фінансового стану боржника керуючий може зробити наступні висновки: а) про достатність (недостатність) майна боржника для покриття судових витрат. б) про можливість (неможливість) відновлення платоспроможності боржника. З моменту визнання арбітражним судом боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, або введення зовнішнього управління, або затвердження мирової угоди спостереження припиняється. 2. Зовнішнє управління. Основну роль у вирішенні питання про призначення зовнішнього управління грають кредитори, які, по суті, вирішують: отримати дуже незначну суму коштів (а можливо, не отримати нічого) негайно або значно більшу суму (а можливо, весь борг повністю) після закінчення певного терміну. З моменту введення зовнішнього управління: · керівник боржника відсторонюється від посади, управління справами боржника покладається на зовнішнього керуючого; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями та обов'язкових платежів боржника. На суму вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та (або) обов'язкових платежів, встановлених на момент введення зовнішнього управління, нараховуються відсотки в порядку і розмірі, які передбачені статтею 395 ГК РФ, (тобто за обліковою ставкою Центробанку). Мораторій (призупинення виконання) на задоволення вимог кредиторів поширюється на грошові зобов'язання і обов'язкові платежі, терміни виконання яких настали до введення зовнішнього управління. Зовнішній керуючий має право: самостійно розпоряджатися майном боржника з деякими обмеженнями; укладати від імені боржника мирову угоду; заявляти відмову від виконання договорів боржника. Зовнішній керуючий зобов'язаний: розробити і подати на затвердження зборам кредиторів план зовнішнього управління; вести бухгалтерський, фінансовий, статистичний облік і звітність; заявляти в установленому порядку заперечення по пред'явлених до боржника вимог кредиторів; вживати заходів щодо стягнення заборгованості перед боржником; розглядати вимоги кредиторів; вести реєстр вимог кредиторів; уявити зборам кредиторів звіт за підсумками реалізації плану зовнішнього управління; здійснювати інші повноваження відповідно до закону. План зовнішнього управління повинен передбачати заходи по відновленню платоспроможності боржника. Платоспроможність боржника визнається відновленої при відсутності ознак банкрутства, розглянутих вище. Розглянутий зборами кредиторів звіт розпорядника майна підлягає затвердженню арбітражним судом. 3. Конкурсне виробництво. У разі недоцільності введення зовнішнього управління, а також з інших підстав, передбачених законом «Про неспроможність (банкрутство)», арбітражний суд самостійно або за клопотанням зборів кредиторів приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Конкурсне виробництво - процедура банкрутства, застосовуваний до боржника, визнаного банкрутом, з метою пропорційного задоволення вимог кредиторів. З моменту визнання боржника банкрутом: термін виконання всіх грошових зобов'язань боржника, а також відстрочених обов'язкових платежів боржника вважається що настав; припиняється нарахування неустойок (штрафів, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма видами заборгованості боржника; відомості про фінансовий стан боржника припиняють ставитися до категорії відомостей, що мають конфіденційний характер або є комерційною таємницею. Конкурсний керуючий з моменту свого призначення здійснює такі функції: приймає у відання майно боржника, проводить інвентаризацію і оцінку майна боржника та вживає заходів щодо забезпечення його збереження; аналізує фінансовий стан боржника; пред'являє до третіх осіб, які мають заборгованість перед боржником, вимоги про її стягнення в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші функції відповідно до закону.
Все майно боржника, що є на момент відкриття конкурсного виробництва і виявлене в ході конкурсного виробництва, становить конкурсну масу. Після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника конкурсний управляючий вдається до продажу зазначеного майна на відкритих торгах. Після завершення розрахунків з кредиторами конкурсний керуючий зобов'язаний подати в арбітражний суд звіт про результати проведення конкурсного виробництва. Визначення арбітражного суду про завершення конкурсного виробництва є підставою для внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію боржника. 4. Мирова угода. На будь-якій стадії розгляду арбітражним судом справи про банкрутство боржник і кредитори вправі укласти мирову угоду. Мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника і (або) про припинення зобов'язань боржника наданням відступного, новацією зобов'язання, прощенням боргу або іншими способами, передбаченими цивільним законодавством Російської Федерації. Мирова угода може містити умови: про відстрочку або про розстрочку виконання зобов'язань боржника; про відступлення прав вимоги боржника; про виконання зобов'язань боржника третіми особами; про знижку з боргу; про обмін вимог на акції; про задоволення вимог кредиторів іншими способами. Мирова угода може бути укладена після погашення заборгованості за вимогами кредиторів першої та другої черги. Затвердження мирової угоди арбітражним судом в ході спостереження чи зовнішнього управління є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. Затвердження мирової угоди арбітражним судом в ході зовнішнього управління є також підставою для припинення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Дата додавання: 2015-04-18; переглядів: 32; Порушення авторських прав