Якщо в податкову повідомлення про прощення банком боргу

Чи зобов'язані Ви платити прибутковий податок, якщо в податкову інспекцію надійшло повідомлення Вам боргу за кредитним договором, в разі, якщо цей борг був Вам прощений на підставі підписаного або укладених з Вами договорів? Згідно з п.п. 164.2.7. ст. 167 ПКУ, фізична особа зобов'язана самостійно сплачувати податок і відображати в річній податковій декларації доходи, виражені в сумі заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, стосовно якого минув строк позовної давності та які перевищують суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу. Даний вид доходів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Крім того, п.п. Д п.п. 164.2.17. ст. 164 ПК України має такий зміст: «До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого ) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, в разі коли дана сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати ( в розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор (банк) зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання особисто боржникові під розпис повідомлення про прощення (анулювання) боргу, і після цього банк повинен включити суму прощеної (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь цього платника податку за наслідками звітного періоду, в якому такий борг був прощений. Боржник зобов'язаний самостійно сплатити податок з даного доходу і відобразити цей дохід у річній податковій декларації. У випадку неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом ».
Давайте розберемося в цій ситуації предметно!
Будь-які правовідносини між фізичними особами та юридичними особами регламентуються цивільно-правовими нормами і самим Цивільним кодексом України.

ПРАВОВА ПРИРОДА ПОХОДЖЕННЯ ЦЬОГО ЯВИЩА ТАКА: Підставою для змін стану боргу особи є угода, виражена в письмовій формі, і проте йдеться про одну з умов, в якому визначено про волевиявлення банку списувати борг особі, але разом з цим, особа, якій банк прощає певний борг погоджується укласти нову угоду з банком, з новими умовами, одним з яких є саме по собі прощення частини боргу. Ми приходить до того, що по суті цивільно-правових норм, підставою для зміни зобов'язань особи перед банком, є укладений договір, контракт або угода, а саме: УГОДА! Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі: ЦКУ) зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Статтями 203 і 208 ЦКУ та іншими нормами цивільного законодавства визначено критерії обов'язковості укладення угод в письмовій формі, з певною дієздатністю сторін, обов'язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації угод ...

ТЕПЕР З ПРИВОДУ СТРОКІВ позовної давності. Згідно ст. 256 ГК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 259 ЦКУ, позовна давність, встановлена ​​законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

ЩО РОБИТЬ БАНК, простіше БОРГ? Повертаючись до п.п. Д підпунктом 164.2.17. ст. 164 ПКУ, яким прямо визначено, що в разі неповідомлення банком боржника про прощення боргу, даний банк зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом, і, відповідно, - заплатити «як-би» встановлений податки (ПДФО) за особу, якій анульовано борг. Це ситуація відображається банком в 1-ДФ, і податкова інспекція викликає людей не тільки на підставі наданої банком копії листа, але і на підставі «сів в базу» розрахунку, який вже «не викинеш». Лист до податкової інспекції, про те, що банк пробачив борг людині, не є документом встановленої форми, не є дозвільним або правозмінюючі документом, і тим більше, не є юридичним актом. Просто таке правило введено податковим кодексом. Крім того, такий документ є таким, що не відповідає правдивої інформації про певні юридичні факти. Відповідно, саме по собі лист банку про наявність прощеної боргу не може бути підставою для виникнення у особи обов'язку перед бюджетом, і в той же час, Податковим кодексом України факт наявності цього листа в податковій є юридичною, і цей факт повинен спричинити за собою наслідки у вигляді виникнення у фізичної особи податкового зобов'язання перед бюджетом, в встановлені ПКУ терміни.
БУЛА Б ІНША СИТУАЦІЯ, якби банк самостійно, на підставі власного наказу і без підписання з Вами будь-яких договорів або угод пробачив Вам борг, - у банку були б усі підстави стверджувати про достовірність листів про прощення Вам боргу і повне право декларувати в 1 -ДФ нові правовідносини з Вами.
Ще раз спеціально звертаємо Вашу увагу на те, що у банківського листи про прощення боргу немає терміну позовної давності, але зате у угод, на підставі яких був прощений борг - є! Отже, в п.п. 164.2.7. ст. 167 ПК України йдеться саме про термін давності по угоді.

ПОВНІСТЮ ЧИ ЗАКОННО ТАКЕ ПОВЕДЕНИЕ БАНКУ? Згідно ч. 1 ст. 213 ЦКУ, зміст угоди може бути розтлумачено стороною (сторонами). Але при цьому, частиною 2 цієї статті встановлено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Особа, яка не згодна з такими листами в банк, може звернутися до суду з визнанням листи банку до податкової інспекції таким, що не відповідає дійсності, але насправді в цьому немає сенсу, тому що у кожної угоди є свій термін позовної давності, крім того, такий лист не може вичерпати себе своїм одноразовим застосуванням, тому що не впливає на права та обов'язки сторін в угоді (але може існують юристи, які можуть довести протилежне ...). Насправді, навряд-чи хто-небудь стикався з практикою визнання в суді, що не відповідає дійсності листів банку і повідомлень про прощення боргу.

А ТЕПЕР ВИХОДИТЬ СХЕМА: ПРОБЕЛ> СИСТЕМНІ ДІЇ> СВАВІЛЛЯ »Коли термін позовної давності за угодою з банком не закінчився, в податковій базі вже відображена Ваша обов'язок платити в бюджет ПДФО, чомусь за базовою ставкою, і за підсумками податкового звітного року Вам вже цілком можуть вручити акт перевірки та податкове повідомлення рішення з великою сумою. Не варто забувати про базову принципі податкового законодавства «Презумпція правомірності рішень платника податків» (ст. 4 ПКУ)! Насправді, виходячи з вищевказаного, законодавець визначили можливість платникам податку на додаткове благо самостійно встановлювати період виникнення податкових зобов'язань з цього податку, але в перебігу дії терміну позовної давності.

Для довідки: згідно з п.п. 14.1.47. ст. 14 ПКУ, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно -правових договорів (угод), укладених з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
ЩО НЕ ВХОДИТЬ В БАЗУ ОПОДАТКУВАННЯ ПДФО? Згідно з п.п. 165.1.55. ст. 165 ПКУ, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ДУЖЕ мізерну суму) основна сума боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в сумі , що не перевищує 50 відсотків від однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також не обкладається ПДФО сума відсотків, комісії та / або штрафних санкцій (пені), прощених (Анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
ЯКЩО ПУБЛІКАЦІЯ СТОСУЄТЬСЯ ВАС, - оскаржить ЦІ НЕ ЗАКОННІ РІШЕННЯ І ВИГРАВАЙТЕ В СУДАХ!

Питання: ОЙ, А Є ТАКІ, ХТО ЗВІЛЬНЕНО ВІД СПЛАТИ ПДФО з прощення КРЕДИТАМИ?

Якщо Відповідь: ТАК! (натискайте на посилання) ▒

Якщо Вас цікавить, як себе вести з податкової в аналогічній ситуації, -
Телефонуйте і консультуйтеся!

Вартість індивідуальної консультації з вивченням документів - 500 грн.

Послуги з реєстрації підприємств та ФОП (ФОП)

Бухгалтерське обслуговування ФОП (ФОП)

Представлення інтересів в суді

Юридичні послуги в сфері нерухомості

Внесення змін до даних по підприємствах в ЄДР