Про роботу адвоката при допиті свідка у кримінальній справі

1. Вступ. Важливість участі адвоката в допиті свідка, доказове значення допиту

Допиту свідка відводиться ключове, першорядне доказове значення як в теорії, так і в практиці кримінального судочинства. Найчастіше в багатьох кримінальних справах значимі обставини встановлюються виключно на підставі показань свідків. Більш того, саме допит свідка є найбільш улюбленою і цікавою заходом в нудній рутині кримінального судочинства для переважної більшості слідчих, державних обвинувачів і суддів, а тому всі вони вміють допитувати більш-менш стерпно (до поняття «вміння допитувати» сучасні російські кримінальні реалії відносять не тільки вміння ставити запитання, а й уміння належним чином для вибудовування обвинувальної версії фіксувати відповіді в протоколі).

На жаль, далеко не всі адвокати відводять участі в даному слідчій дії ту увагу, яку відводити варто було б. Багато і зовсім відносяться до значущості супроводу свідка на допит скептично: основну роботу адже виконує особа, яка провадить допит, а до функції адвоката кримінально-процесуальне законодавство в цій частині підходить вкрай обмежено, відводячи нам вкрай незначний обсяг прав. Деяка недовіра до необхідності запрошення на допит адвоката є і у потенційних довірителів: свідку адже ніби як нічого не загрожує, його завдання лише - правдиво відповідати на запитання слідчого, який теж підливає масла в топку недовіри до адвоката, заявляючи, що якщо свідок скористався юридичною допомогою , то йому, напевно, є, що приховувати.

З цієї причини, а також через те, що юридична допомога свідку часто носить разовий характер, а, отже, гонорар за таку роботу навряд чи може забезпечити адвоката матеріально на тривалий термін, брак уваги до процедури підготовки свідка до допиту і участі в самому допиті породжує цілий ряд негативних наслідків для довірителя, деякі з яких дозволити буває неможливо або практично неможливо.

Що стосується потенційних ризиків, які загрожують свідку у зв'язку з допитом, то поряд з очевидними, пов'язаними з можливим залученням до кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань і дачу завідомо неправдивих показань, часто є і ризики подальшого затримання або пред'явлення обвинувачення у тій справі, за якому проводиться первинний допит в статусі свідка. Найбільш часто такі ситуації виникають у кримінальних справах в сфері економіки, порушених за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретних осіб.

У зв'язку з цим представляється очевидним, що до подібних ризиків можна ставитися поверхово, а тому роль адвоката, тих рекомендацій, які він дає, і захисних заходів, які здійснюються у зв'язку з викликом на допит, вкрай висока.

Переходячи до конкретних рекомендацій з питання надання юридичної допомоги свідкам під час допиту змушений, як і у всіх своїх текстах рекомендаційного характеру, зробити застереження, що вони засновані на моєму власному практичному досвіді роботи в якості адвоката у кримінальних справах і повинні бути, на мою думку, корисні для трохи менше досвідчених колег. Що стосується колег, навчених досвідом, то, як і зазвичай, я буду радий обмінятися думками щодо тих чи інших тактичних прийомів, почерпнути для себе щось нове, тому з інтересом откликнись на будь-які пізнавальні коментарі. Критика також вітається і з задоволенням аналізується автором.

2. Завдання, які вирішує для свого довірителя адвокат в зв'язку з участю в допиті

Безумовно, будь-яка людина, звертаючись до адвоката за юридичною допомогою, переслідує певну мету. При цьому ці цілі можуть бути явними, тобто такими, які довіритель може для себе чітко сформулювати, а можуть бути прихованими, тобто тими, які йому з урахуванням наявного досвіду, допомагає сформулювати адвокат.

Давайте спробуємо розібратися, як саме може допомогти адвокат своєму довірителю, викликаному на допит в якості свідка. Я б сформулював стоять завдання в їх послідовності наступним чином:

1. Початковий юридичний аналіз ситуації, в зв'язку з якою, на думку довірителя, він викликаний на допит.
2. Оцінка кримінально-правових ризиків можливого притягнення до кримінальної відповідальності стосовно даної ситуації, а також можливого залучення до кримінальної відповідальності осіб, за долю яких довіритель переживає.
3. Рекомендації щодо мінімізації наявних ризиків, допомога у формуванні позиції для допиту.
4. Роз'яснення порядку проведення слідчої дії, наявних у свідка прав, опис кожного з можливих варіантів розвитку ситуації при допиті.
5. Забезпечення психологічного спокою до початку і в процесі проведення слідчої дії.
6. Забезпечення дотримання прав свідка безпосередньо в процесі допиту, виняток фактів чинення тиску на свідка, застосування незаконних форм впливу з метою отримання вигідних слідчому показань.
7. Встановлення робочого контакту зі слідчим, щоб отримати додаткову інформацію про обставини кримінальної справи і його подальші перспективи для довірителя.
8. Отримання копії протоколу допиту, виготовлення виписки з протоколу допиту для залучення до адвокатського досьє та надання довірителю.
9. Аналіз ситуації за результатами допиту, роз'яснення довірителю можливих ризиків і перспектив кримінальної справи.
10. Рекомендації за результатами допиту щодо можливої ​​мінімізації ризиків.

Як ми бачимо незважаючи на те, що сам по собі допит свідка може зайняти щодо нетривалий час, обсяг завдань, який повинен для себе ставити і в подальшому вирішувати для свого довірителя адвокат, вельми значний, що ще раз свідчить і про значимість виконуваної роботи для довірителя , і про те, що така робота з урахуванням її обсягів не може коштувати дешево, як то помилково оцінюють деякі колеги.

3. Підготовка до допиту свідка на стадії попереднього розслідування

Говорячи про процес підготовки до виробництва допиту, можу відзначити, що за моїми спостереженнями, час такої підготовки повинно як мінімум в 2-3 рази перевищувати час проведення самого слідчої дії.

В цілому на практиці ідеальний для довірителя допит свідка повинен, на мою думку, виглядатиме таким чином:

• свідок з адвокатом заходять в кабінет до слідчого, адвокат передає слідчому заздалегідь сформульовану письмову позицію;
• той знайомиться з цією позицією, задає кілька уточнюючих питань, на які свідок з урахуванням раніше даної адвокатом консультації дає спокійні відповіді;
• слідчий роздруковує протокол допиту, який адвокат зі свідком після уважного прочитання і необхідного внесення зауважень підписують;
• адвокат фотографує протокол або робить витяг з протоколу (якщо слідчий не дозволяє фотографувати), після чого вони разом зі свідком йдуть.

У процесі допиту адвокат прямо або побічно з'ясовує у слідчого можливі перспективи кримінальної справи і ризики для свідка, а після закінчення допиту надає довірителю отриману від слідчого копію протоколу або виготовлену власноруч витяг з протоколу з вмістом показань. Аналогічну копію або виписку адвокат долучає до свого адвокатському досьє для можливої ​​роботи з даним документом на випадок подальших слідчих дій з довірителем.

Природно, я намалював ідеальну картину допиту. На практиці все може піти не так або зовсім не так, але це те, до чого ми будемо прагнути в процесі підготовки до слідчому дії.

Заздалегідь необхідно домовитися про те, що ми обговорюємо ситуацію наявності у адвоката певного часу для підготовки при зверненні довірителя за юридичною допомогою до виробництва слідчої дії. Випадки фактичного затримання особи, раптової доставки його для допиту і дзвінків від родичів з проханням терміново виїхати до слідчого для надання юридичної допомоги затриманому, щодо якої вже в подальшому з'ясовується, що він за результатами допиту залишається в статусі свідка, в рамках заданого формату тексту обговорювати , на мій погляд, недоцільно, оскільки подібні ситуації набагато ближче до надання юридичної допомоги підозрюваному на початковому етапі і вимагають здійснення кілька інших захисних мероп ріятій. Підготовка відповідного тексту рекомендаційного характеру з цього приводу також запланована.

З чого ж починається підготовка до допиту? В першу чергу з первинної бесіди з довірителем, у якого слід з'ясувати:

- хто і яким чином викликав його на допит?
- чи було йому призначено точний час?
- чи знає він, по якій справі і в зв'язку з якими обставинами його викликали на допит?
- що йому відомо про обставини даної справи, притягнуто до відповідальності у справі хтось із його знайомих, допитувався чи хтось ще по даній справі і яку позицію займав?
- чи бачить він сам для себе будь-які ризики в зв'язку з цією кримінальною справою, якщо так, то які саме?
- допитували його у даній кримінальній справі раніше, якщо так, то які він давав свідчення?
- опитували його оперативні співробітники на стадії дослідчої перевірки, якщо так, то які давалися пояснення?
- чи проводилися відносно нього будь-які інші слідчі дії, які гласні оперативно-розшукові заходи?
- чи є у нього які-небудь документи або інші матеріальні свідчення (фотографії, малюнки, аудіо-відео записи і т.п.), що підтверджують його позицію по відношенню до обставин кримінальної справи?
- у разі наявності, на думку довірителя, можливих ризиків залучення до кримінальної відповідальності, якими відомостями і доказами може мати у своєму розпорядженні слідчий для подібних висновків?

На практиці найбільш часто адвокат стикається з ситуацією, коли довірителю відомо, в зв'язку з якими обставинами його викликають на допит, і він більш-менш ясно може сформулювати власну позицію по відношенню до даних обставин.

У такій ситуації адвокат після первинної бесіди з довірителем, ознайомлення з наданими ними документами (у разі їх наявності) роз'яснює особі, викликаному на допит, його процесуальні права, а також порядок провадження слідчої дії, як регламентований кримінально-процесуальним законодавством, так і складаний на практиці. Нагадаю, що ідеальний для довірителя порядок допиту, до якого ми будемо прагнути, був описаний вище, але необхідно буде обговорити зі свідком і будь-які можливі відхилення від цього порядку, і поведінка свідка в цій ситуації. Наприклад, слідчий відмовиться від залучення письмовій позиції, запропонує відповідати на питання не в рамках вільної розповіді, а в жорсткому режимі «питання-відповідь», не даючи адвокату коригувати в процесі позицію допитуваного особи, а тим більше, давати за нього пояснення.

Далі адвокат проводить письмове опитування довірителя за обставинами кримінальної справи, допомагаючи у формуванні захисної позиції на випадок можливого притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому адвокат в обов'язковому порядку з'ясовує обставини, що підлягають обов'язковому доказуванню у кримінальній справі (час, місце, спосіб вчинення злочину і т.п.), а також ставлення до них довірителя. Підготовлена ​​письмова позиція повинна бути спрямована на мінімізацію можливих ризиків для допитуваного особи, в зв'язку з чим в процесі підготовки такої позиції адвокат ставить себе на місце слідчого, вишукуючи слабкі моменти в позиції, після чого пояснює і згладжує їх в підготовленому письмовому тексті. Слід зазначити, що деякі відповіді на питання з боку опитуваного свідка адвокат не обов'язково повинен відображати в яку готували письмовій позиції. Трапляється, що ряд моментів навпаки краще обійти і не згадувати. Це робиться в тому випадку, коли можлива відповідь на питання несе в собі ризики спростування всієї позиції (а іншої відповіді довіритель запропонувати не може), може будь-яким іншим чином зашкодити довірителю або іншій особі, якій той нашкодити б не хотів. У таких випадках адвокат обумовлює разом зі свідком відповіді на подібні несучі ризик питання, окремо пояснюючи, що в письмовій позиції вони фіксуватися не будуть, виходячи з інтересів свідка і припущень про те, що слідчий може дане питання і не поставити, як через недостатню підготовку до допиту, так і через відсутність у кримінальній справі інформації, породжує питання. При цьому довірителю даються рекомендації про те, якої позиції йому слід дотримуватися, якщо подібні питання будуть задані.

Таким чином, в процесі підготовки письмової позиції і одночасного консультування довірителя, адвокат повинен передбачити будь-які варіанти розвитку допиту, ретельно обговорити їх зі свідком, щоб той був готовий дати чіткі відповіді на будь-яке питання слідчого і відреагував на дії останнього саме таким чином, як ви і запланували на підготовчій стадії.

Підготовлену письмову позицію ви записуєте на електронний носій і надаєте слідчому до початку допиту, довірителю видаєте її роздрукований варіант. Цей роздрукований документ свідок бере з собою на допит і може використовувати його під час відповідей відповідно до ч. 3 ст. 189 КПК РФ.

Вкрай бажано в процесі підготовки кілька разів пройтися зі свідком у його позиції, влаштувавши таким чином своєрідну репетицію допиту. Особливу увагу, як ми і говорили, слід приділити так званим «незручним» питань, які з вищезгаданих причин в позиції не відображені. Не варто забувати, що відповідь на питання слідчого словами «не пам'ятаю» є досить універсальним і не може сам по собі породжувати для довірителя ризиків залучення до кримінальної відповідальності. Більш того, за результатами ознайомлення з додатковими документами ніщо не заважає свідкові надалі згадати відповідь на поставлене запитання і дати з цього приводу розгорнуті коментарі.

Окремо слід обговорити зі свідком, относительно якої вбачаються певні ризики Подальшого притягнений до крімінальної відповідальності у Цій делу, відповідь на улюблений багатьма слідчими питання про проходження псіхофізіологічної експертизи на поліграфі. Як правило, я таким особам рекомендую Наступний лінію поведінкі: при відповідному пітанні слідчого ВІН відповідає Негайно Згідно, пояснюючі, что Йому нема чого приховуватися, проти потім адвокат перебіває Свідка, сообщает, что Йому необходимо дати последнего коротку правову консультацію. Після такої правової консультації в протокол заноситься відповідь про те, що за рекомендацією адвоката допитувана особа від проходження поліграфа відмовляється, оскільки подібні дослідження носять антинауковий і суб'єктивний характер. Таким чином, в подальшому завжди можна буде на будь-які домисли слідчого стверджувати, що відмова від поліграфа стався з ініціативи «поганого» адвоката, а свідку приховувати абсолютно нічого.

Крім того, в даний час почастішали випадки вилучення шляхом виїмки у допитуваного особи після допиту знаходяться при ньому предметів і документів, в тому числі різноманітних гаджетів. У зв'язку з цим адвокат в процесі підготовки до допиту роз'яснює свідкові ризики можливого вилучення і подальшого тривалого утримання у слідчого майна довірителя. З цієї причини він рекомендує не брати з собою на допит предмети або документи, що містять інформацію, якій довіритель не хотів би ні з ким ділитися, або ті, яких довіритель не хотів би позбутися на довгий термін.

Ми обговорили ситуацію, коли довіритель може сформулювати, в зв'язку з якими обставинами його викликають на допит, а адвокат має можливість провести якісну підготовку. Але можливі, хоча і досить рідкісні випадки, коли довіритель взагалі не володіє будь-якою інформацією про майбутній допиті і не може сформулювати своє ставлення до ситуації, в зв'язку з якою його допитуватимуть. У таких випадках я зазвичай сам, під приводом перенесення слідчої дії на іншу дату (або час) в зв'язку з власною зайнятістю дзвоню слідчому і в процесі телефонної розмови обережно намагаюся зрозуміти причину виклику, а також його настрій по відношенню до викликаного на допит довірителю. Наприклад, телефонна розмова можна почати з прохання про перенесення, потім під приводом власної зайнятості з'ясувати, скільки часу може зайняти допит, після чого, якщо слідчий досить охоче йде на контакт, запитати, про що взагалі йтиметься при допиті. Тактичний прийом спроби перенесення адвокатом допиту на іншу дату під приводом зайнятості крім отримання інформації про цілі допиту і настрої слідчого, дозволяє спробувати встановити з останнім психологічний контакт, взяти ситуацію в свої руки, встановити не пасивну, а активну роль адвоката при подальшому проведенні слідчої дії, і нарешті трохи убезпечити довірителя від можливого затримання. Так, у разі наявності ризику затримання доцільно намагатися перенести допит свідка на вечір п'ятниці, оскільки в цьому випадку у слідчого буде вже не 48, а менше 24 годин для підготовки матеріалів до суду з питання обрання запобіжного заходу і розгляду судом відповідного клопотання, оскільки, як відомо, судді по неділях працюють лише у виняткових випадках.

Природно, гарантії того, що слідчий надасть вам по телефону будь-яку інформацію про майбутній допиті або погодиться перенести допит, відсутні, але, по-перше, ви зробите все, що від вас залежить, а по-друге, відсутність інформації - це теж інформація, і з різко негативного настрою слідчого по відношенню до вас і вашого довірителю можна робити певні висновки, особливо налаштовуючись на проведення слідчої дії і готуючи відповідним чином свідка.

4. Робота адвоката безпосередньо при допиті свідка на стадії попереднього розслідування

Як ми вже говорили, результат допиту багато в чому залежить від глибини і якості попередньої підготовки до нього.

Тепер вам і свідкові слід лише керуватися чітким планом дій в тій чи іншій ситуації. Наприклад, при ідеальному варіанті розвитку ситуації адвокат до початку допиту передає слідчому носій інформації із заздалегідь підготовленою позицією, той вносить її до протоколу допиту, і свідку залишається лише відповісти на кілька додаткових питань (якщо вони будуть), відповіді на які ви теж передбачили.

Якщо слідчий відмовляється вносити в протокол допиту підготовлений проект показань, свідок відповідає на питання, використовуючи письмовий варіант цієї ж позиції, а при необхідності і зачитує її.

Поведінка адвоката під час допиту багато в чому залежить від його психологічних особливостей. Однак необхідно враховувати, що одним з основних завдань адвоката крім самого контролю за правильністю фіксації показань допитуваного особи і дотриманням його прав, є отримання додаткової інформації для аналізу, а це можливо лише за умови встановлення психологічного контакту зі слідчим. Наприклад, я люблю займати досить активну позицію при допиті, активно коректуючи відповіді допитуваного прямо в ході допиту, даючи коментарі, а іноді і самостійно формулюючи за довірителя вигідні для нього відповіді. Разом з тим, не слід забувати, що, по-перше, кримінально-процесуальне законодавство надає адвокату право лише давати свідкові короткі консультації в ході допиту, а, по-друге, не всі слідчі адекватно реагують на подібне активна поведінка адвоката. У зв'язку з цим у разі агресивної реакції слідчого, яка може спричинити негативні наслідки для довірителя, доцільно кардинально змінити тактику або на повне мовчання і спілкування з допитуваним особою за допомогою письмових записок (не забуваючи, що такі записки слідчий може теоретично спробувати вилучити), або на тактику солідарності зі слідчим і навіть певного тиску на свідка, що може дозволити отримати від вашого «союзника» - слідчого додаткову інформацію про перспективи кримінальної справи і наявні докази. В останньому випадку не слід забувати, що такий варіант поведінки повинен бути заздалегідь обговорений з довірителем на підготовчій стадії, щоб він не повівся в подібній ситуації неадекватно, а ваші питання і коментарі не були сприйняті їм, як необхідність міняти обумовлену позицію.

В цілому особисто я не люблю будь-яких конфліктних ситуацій, які періодично виникають в ході допитів, намагаюся їх уникати і згладжувати, проте в деяких випадках в інтересах довірителя конфлікт може бути корисний, як для припинення утисків прав свідка та вибудовування подальших психологічних взаємин зі слідчим , так і для отримання від останнього в процесі суперечки інформації про його подальші наміри щодо свідка. У зв'язку з цим зрідка, і, коли це, дійсно, необхідно, я можу навіть провокувати подібні конфлікти. Разом з тим, подібна лінія поведінки заснована на моїх особистих уподобаннях і психологічні особливості, а деякі колеги, схильні до більш епатажній поведінці, досягають значних успіхів при захисті інтересів довірителя саме через конфлікт.

Що стосується прийомів отримання від слідчого додаткової інформації, то крім того, що така інформація може виходити безпосередньо з питань і коментарів слідчого, адвокат сам може і повинен намагатися з'ясовувати необхідні йому відомості. Наприклад, задаючи питання про те, чи будуть ще викликати довірителя і коли (під приводом необхідності планування адвокатом відпустки), чи викликали вже друзів і родичів свідка, велике чи кримінальну справу за обсягом, коли планується його направлення до суду і т.п.

Не слід забувати, що в ході допиту свідок може надавати слідчому різні документи, що підтверджують його позицію. У разі наявності таких документів адвокат ще на стадії підготовки до допиту повинен їх вивчити, систематизувати, включити опис з посиланнями на доказове значення для справи кожного з них в проект письмових свідчень, а потім наполягати на залученні даних документів до протоколу допиту.

По завершенні допиту дуже важливо ретельно вичитати підготовлений слідчим протокол, при необхідності внести в нього коригування та доповнення. У тих випадках, коли слідчий відмовляється вносити дані зміни і доповнення, слід твердо наполягати на цьому, аж до конфлікту, оскільки доказом у кримінальній справі буде саме протокол слідчої дії, і саме тому так важливо, щоб протокол містив всі ті відомості, які, ви вважаєте, він повинен містити в інтересах вашого довірителя.

У разі спотворення слідчим показань свідка слід рекомендувати самому свідкові (не для вас) вносити виправлення безпосередньо своєю рукою в текст показань в протоколі допиту, викреслювати спотворені місця, вносити поверх власні виправлення, відмовлятися підписати протокол в запропонованому слідчим вигляді і вносити в нього зауваження щодо спотворення показань . Вважаю, що відповідні виправлення та зауваження важливо вносити особисто свідкові, а не адвокату, щоб в подальшому виключити при оцінці докази домисли про те, що сам свідок на спотворення показань ніяк не відреагував, фактично погодившись з такими показаннями. Звичайно ж, поряд із зауваженнями свідка, в обов'язковому порядку аналогічні заяви робляться і самим адвокатом. Втім, треба визнати, що подібні ситуації на практиці при допитах за участю адвоката виникають досить рідко, і, як правило, слідчий просто вносить до протоколу допиту все ті коригування, на яких наполягають свідок і адвокат.

Після закінчення допиту адвокат повинен вжити заходів до отримання підсумкового тексту показань. З цією метою він може: попросити у слідчого копію протоколу допиту або виписку з нього з показаннями; відкрито або приховано сфотографувати протокол; зробити з нього виписку; зафіксувати хід допиту за допомогою аудіозапису та потім після допиту розшифрувати; зачитати протокол допиту вголос, записавши цей процес за допомогою диктофона. Наявність у вас і свідка письмового тексту показань має настільки важливе значення, оскільки в подальшому, в разі повторного виклику свідка на допит, а тим більше можливого притягнення його до кримінальної відповідальності у справі, даний документ значно полегшить вам або іншого адвоката підготовку до допиту, про яку ми детально говорили вище.

5. Робота адвоката після допиту свідка

Незважаючи на те, що після вашого зі свідком відходу з кабінету слідчого виробництво допиту закінчено, говорити про завершення надання юридичної допомоги ще не можна. Ми пам'ятаємо, що довіритель, звертаючись по таку допомогу, ставить для себе певні цілі, а ваше завдання, як професійного адвоката, полягає в тому, щоб всі ці цілі були реалізовані успішно.

У зв'язку з цим після завершення допиту свідка адвокат:

- аналізує результати допиту, оцінюючи наявність ризиків для довірителя, підстави для його подальших викликів для виробництва нових слідчих дій або притягнення до кримінальної відповідальності;
- передає довірителю копію протоколу допиту або виписку з показань;
- долучає копію аналогічного документа до адвокатського досьє;
- консультує довірителя, розбираючи з ним допущені в ході допиту помилки, роз'яснюючи раніше проаналізовані ризики, підстави для його подальших викликів для виробництва нових слідчих дій або притягнення до кримінальної відповідальності;
- дає довірителю рекомендації щодо подальшої лінії поведінки по справжньому кримінальній справі на випадок виробництва подальших слідчих дій і притягнення до кримінальної відповідальності;
- складає і підписує з довірителем письмовий акт, в якому відображає обсяг наданої юридичної допомоги, відсутність взаємних претензій за обсягом і якістю допомоги, а також виробленої довірителем оплати за таку допомогу.

6. Особливості роботи адвоката при допиті свідка в ході судового розгляду у кримінальній справі

Стадія підготовки свідка до допиту в судовому засіданні за великим рахунком нічим не відрізняється від підготовки до допиту в ході попереднього розслідування за винятком того, що в цьому випадку адвокат апріорі володіє набагато більшою інформацією про обставини кримінальної справи, результати практично завжди проводилися до цього допитів довірителя, а тому його рекомендації можуть носити ще більш повний і однозначний характер.

Сам же допит свідка в судовому засіданні на практиці носить значно більш формальний характер, і в рамках цієї процедури встановити будь-якої психологічний контакт з учасниками процесу, істотно вплинути на відповіді довірителя безпосередньо в ході допиту у адвоката навряд чи вийде. У зв'язку з цим стадія підготовки набуває ще більшого значення, а безпосередньо при допиті адвокат буде в основному мовчати, втручаючись в його хід лише в разі очевидного порушення прав свідка, постановки навідних запитань, виникнення ситуації, очевидно, що вимагає такого втручання навіть при наявності ризику отримання зауваження від головуючого.

На стадії судового розгляду питання свідкові першої задає сторона, яка заявила про виклик даного свідка на допит. Потім йому ставлять запитання протилежна сторона і головуючий. На практиці, в деяких випадках головуючий надає адвокату свідка право задавати питання допитуваному, а в деяких - ні, посилаючись на обсяг прав, наданих кримінально-процесуальним законодавством адвокату свідка. Разом з тим, я в будь-якому випадку рекомендую заздалегідь готувати відповідні питання і заявляти в ході судового розгляду про необхідність їх постановки перед свідком, оскільки вони часто дозволяють скорегувати або згладити ті чи інші відповіді, які були дані довірителем раніше і несуть, на думку адвоката, певний ризик.

В цілому ж, як правило, якщо підготовка до допиту на стадії судового розгляду була проведена адвокатом разом зі своїм довірителем якісно і відповідально, то і будь-яких істотних ризиків такий допит не несе. Практика показує, що, якщо особа до моменту направлення кримінальної справи до суду, продовжує залишатися в цій справі свідком, його залучення до відповідальності за обставинами, досліджуваним в рамках цієї справи, щодо малоймовірно. Разом з тим, будь-яка ситуація передбачає виключення, а тому адвокат не може ігнорувати навіть самий мінімальний ризик для свого довірителя і ставитися поверхово до етапу підготовки до допиту.

7. Висновок

Закінчуючи справжні рекомендації, хотілося б ще раз відзначити, що вони засновані на особистому практичному досвіді автора, який, безумовно, не може охопити всі складні або ризиковані ситуації, що виникають під час допитів свідків, а тому автор з великим задоволенням ознайомиться з практичними коментарями колег, що дозволяють поліпшити якість наданої свідкам у кримінальних справах юридичної допомоги та убезпечити таких свідків від потенційних ризиків.

Шановним колегам ж хочеться побажати, щоб всі допити, проводяться за їх участю, закінчувалися саме тим результатом, який планував для себе довіритель. Сподіваюся, цей текст вам в цьому допоможе.