Реклама
Реклама
Реклама

Суд або інспекція: як правильно захистити себе від роботодавця

  1. Жертва кризи або начальника-самодура
  2. Поради професіонала
  3. Поки суд та діло

Фото: YAY / ТАСС

У зв'язку з непростою економічною ситуацією в країні юридичні компанії фіксують помітне зростання числа трудових спорів. Працівники, чиї права тим чи іншим чином були ущемлені, стали частіше звертатися за допомогою. Автор програми "Рада безпеки" на "Радіо Москви" Ігор Швиткін розповідає про те, як домогтися свого в індивідуальних суперечках з роботодавцями.

За словами юристів, почастішали випадки невиплат або затримок заробітних плат, одностороннє зменшення виплат, незаконне звільнення, а також скорочення персоналу. Нерідко це обумовлено тим, що останнім часом стали не виконуватися деякі контрактні зобов'язання між партнерами, компаніями, організаціями та підприємствами. Істотна частка подібних провальних зобов'язань пов'язана з міжнародною торгівлею, де спостерігається серйозний спад.

Але і на внутрішньому ринку не все так вже спокійно. У вітчизняних підприємців часом дійсно немає грошей, щоб розрахуватися зі своїми працівниками. Ну наприклад, скажімо, компанія виграла тендер на будівництво доріг, а грошей від замовника з тих чи інших причин так і не отримала. З працівниками укладені контракти, фірмою взяті певні зобов'язання, але платити людям нічим. Звідси і виникають трудові спори та розгляду. Все це тенденції, що називається, в дусі суворого сучасного економічного часу.

Фото: Kuerbs, B./picture alliance / Arco Images G / DPA / ТАСС

Жертва кризи або начальника-самодура

Можливо, компанія, де працювала одна з наших читачок, яка написала нам листа, також стала заручницею змінених економічних обставин. А сама героїня моєї розповіді Галина Б. стала лише черговою жертвою розігрувався кризи. Можливо ... Однак, якщо вірити тому, про що написала нам Галина, методи оптимізації кадрів, які застосовувалися в її фірмі, називати цивілізованими, м'яко кажучи, не доводиться ...

Отже, з листа Галини Б. слід, що її кар'єра в новій компанії починалася, на перший погляд, цілком собі успішно. Не минуло й року, як її підвищили. Відкривалися кар'єрні перспективи з усіма приємними наслідками. Але трапився криза, і несподівано все змінилося ...

"... У період з вересня 2015 року з даний час неодноразово з боку керівника в мою адресу надходять вимоги звільнитися за власним бажанням. Крім того, роботодавець часто загрожує мені, посилаючись на те, що, якщо я не подам заяви на звільнення за власним бажанням, він звільнить мене ... "


Загалом, що сталося між працівником і його роботодавцем в тому нещасливому вересні, насправді зрозуміти важко. Однак очевидним є той факт, що співробітника стали примушувати звільнитися за власним бажанням. Мовляв, напиши сама, за власним, щоб нам, мовляв, не довелося винаходити для тебе статтю для звільнення.

Знайома ситуація? Та вже, на жаль, це стандартна постановка питання, коли роботодавець хоче розірвати трудові відносини з неугодним співробітником і починає його шантажувати. Вважаю, що угодних так і за такою статті не звільняють.

Так ось, що далі ... Галина Б. пише, що звільнятися з таким формулюванням вона не захотіла і вперше назвала речі своїми іменами: мовляв, все це незаконно! Тоді, мабуть, сподіваючись на слабкі нерви співробітниці, керівництво Галини приймає рішення про її переведення до іншого міста. Але і тут грамотна співробітниця знайшлася, що написати в заяві про відмову, пославшись на цитату з наказу:

"У пункті 3 йдеться:" В процесі проведення ротації керуватися наказом № СП-2014-6799706 від 20.06.2014 р ". Даний наказ діє тільки для співробітників головного офісу, а я є співробітником фронт-офісу ..."


Про реакцію боса Галини можна тільки здогадуватися ... Але наслідки не змусили себе довго чекати. Із заяви до Державної інспекції праці:

"... 05.11.2015 р в мою адресу надійшли погрози від керівництва, які полягали в тому, що я нікуди не влаштуюся, розповідали про моє важке майбутнє, принижуючи мою людську гідність. В результаті протиправних дій керівництва я відчула себе дуже погано, довелося викликати швидку допомогу.

Лікар видав мені таблетку і поставив укол. Було зафіксовано дуже високий тиск, через це блювота, запаморочення (раніше не зверталася). Тим самим протизаконними діями керівництва було завдано шкоди моєму здоров'ю. З роботи мене за станом здоров'я ніхто не відпустив! "

Фото: ТАСС / Володимир Смирнов

Поради професіонала

Як ви, сподіваюся, пам'ятаєте, в рубриці "Секрети професії" я намагаюся залучати незалежних експертів, які побажали залишитися невідомими. Роблю я це з однією метою. Вважаю, що регалії і статус, публічність і впізнаваність - все це не всім і не завжди дозволяє розповісти журналісту про проблему все до дрібниць і в повному обсязі.

Тому поговоримо про ситуацію Галини Б. з одним з моїх таємних респондентів. Тим більше що звернення нашої героїні у трудовій інспекції розглянули і рекомендували звернутися до суду відповідно до встановлених термінів. Так куди ж скаржитися на незаконні дії з боку керівників і що робити?

Дійсно, Державна інспекція праці здійснює нагляд за дотриманням трудового законодавства. Якщо права працівників порушуються, то ця організація зобов'язана провести перевірку.

Але в даному випадку мова йде про індивідуальний трудовий спір. А це вже єпархія суду. І, якщо роботодавець не йде на контакт, не потрібно втрачати час, необхідно звертатися відразу туди.

І ось чому. Дуже важливо пам'ятати, що існують вкрай скорочені терміни подачі заяв до суду. Багато громадян (працівники за наймом) цього просто не знають і допускають прострочення. Згідно зі статтею 392 Трудового кодексу, для звернення до суду у працівника є три місяці. А по спорах про звільнення він повинен звернутися протягом одного місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

До нас же, до юристів, найчастіше звертаються лише тоді, коли всі терміни вже минули. Люди спочатку намагаються самостійно писати в різні інстанції, аж до адміністрації президента і мерії Москви. А потім, дізнавшись про минулих терміни розгляду заяв, дивуються і від незнання критикують існуючі закони. Багато хто сподівається на допомогу державних органів, що мовляв, вони у всьому розберуться. Однак слід пам'ятати, що відповідь звідти дійсно отримати можна, а ось терміни реального розгляду скарги в суді можуть вже безповоротно пройти.

За фактом тиску на Галину Б. щодо її звільнення "за власним бажанням". Звичайно, роботодавець не має права цього робити. Але викладені факти психологічного пресингу вимагають підтвердження, наприклад при розгляді її справи в тому ж суді. Подібні "побажання" роботодавця необхідно записувати на диктофон. Якщо вас змушують написати заяву за власним бажанням і шантажують тим, що звільнять за іншою який-небудь "страшної" статті, по якій ви нібито згодом і зовсім нікуди не влаштуєтеся, сміливо фіксуйте факти подібних погроз. Залучайте свідків, якщо такі знайдуться і погодяться вам допомагати. Зберігайте переписку з керівництвом. Бережіть копії вхідних заяв, звернень, скарг і відповіді на них.

Що стосується примусового переведення на інше місце роботи Галини, то взагалі спочатку потрібно дивитися, чи передбачена була така можливість контрактом. Якщо примусовий переїзд обґрунтовується службовою необхідністю, то це повинно бути відображено в трудовому договорі. У цьому ж документі також має бути вказано місце розташування фірми і, відповідно, якщо умови праці змінюються, а договір цього не передбачає, то працівник має право відмовитися.

Нерідко перспективою переїхати до чорта в зуби лякають неугодних співробітників. Все це робиться, аби той якнайшвидше написав заяву.

Трудове законодавство непросте, і розібратися в ньому обивателю буває вкрай важко. Тому якщо є фінансова можливість, переконаність у своїй правоті, моральний настрій на досягнення результату і впевненість в успішному результаті справи, то краще все ж звертатися до юристів.

Звичайно, під час кризи, а тим більше на межі звільнення далеко не всі можуть собі це дозволити. Адже в такому випадку доведеться оплачувати юридичні консультації, документообіг, ведення переговорів та інше. Так що, звичайно, свої претензії необхідно узгоджувати зі своїми фінансовими можливостями.

Поки суд та діло

І все ж індивідуальний трудовий спір можна до суду не доводити. За словами мого таємного респондента, шанси на те, щоб домогтися справедливості в суперечці з роботодавцем в досудовому порядку, не так вже й малі. Спираючись на свою практику, експерт вказує на те, що в більшості випадків, якщо, звичайно, у компанії є гроші і бажання залагодити конфлікт мирно, багато трудові спори закінчуються на користь ущемлених в своїх трудових правах співробітників.

Люди отримують все, що їм колись обіцяли, а нерідко ще й понад те. Тобто багато суперечки реально регулюються шляхом переговорів з роботодавцем. Іншими словами, питання можна вирішити безпосередньо до звернення до трудової інспекції або в суд. Як правило, якщо сторонам вдалося домовитися без шуму і скандалів, то все залишаються задоволені, і юристи теж.

Якщо ж співробітник діє самостійно, не підключаючи грамотних юристів, то найчастіше роботодавець ставиться до його діям несерйозно. Адже не факт, що працівник виявиться юридично грамотним: вкладеться зі своїм зверненням у встановлені терміни, правильно напише заяву і т.д. У таких ситуаціях керівники компаній займають вичікувальну позицію: мовляв, ну-ну, подивимося, як далеко зайде це товариш! І дійсно, рідко коли громадянин справляється з цими проблемами самостійно.

Фото: ТАСС / Володимир Смирнов

Звичайно, інспекція з праці - серйозна і впливова організація. Вона в стані призупинити діяльність компанії або підприємства. Ініціювати судові розгляди. І все ж тих, хто вважає, що трудова інспекція вмить вирішить всі трудові спори і проблеми між працівником і роботодавцем, поспішаю розчарувати. Це оману.

Трудова інспекція не займається відновленням порушеного права. Інспекція може видати припис про усунення того чи іншого порушення, але, наприклад, зобов'язати когось виплатити вам зарплату або заборонити вас звільняти вона не може.

Зробити це може тільки суд! Співробітники трудової інспекції можуть перевірити якісь документи компанії, виїхати на місце для виявлення порушень або недотримання вимог. Однак не факт, що вони виявлять і підтвердять заявлені вами порушення. Не забувайте і про те, що будь-яка перевірка, ініційована вами, може в кінцевому підсумку лише погіршити ситуацію.

Вчіться домовлятися. Поганий мир, як відомо, кращий за добру війну. Використовуйте весь свій миролюбний арсенал засобів, навичок, знань і умінь, тоді, можливо, вашу позицію почують і приймуть. Нехай і не з першого разу.

Дійте грамотно, рішуче, а головне, правильно! І не повторюйте чужих помилок!

сюжет: Ігор Швиткін - про те, як убезпечити своє життя в мегаполісі

Знайома ситуація?
Так куди ж скаржитися на незаконні дії з боку керівників і що робити?