Вексель - борговий цінний папір (документарна), що засвідчує нічим не обумовлене право її власника вимагати сплати позначеної в ньому суми у встановлений термін. Законодавчими основами застосування векселів в обігу є Цивільний кодекс Російської Федерації, Федеральний закон від 11 березня 1997 № 48-ФЗ "Про переказний і простий вексель", а також Женевські конвенції 1930 року "Про Единообразном Законі про переказний і простий вексель" з додатками, "про дозвіл деяких колізій законів про переказні і прості векселі" і "про гербовий збір стосовно переказних і простих векселів" [1] .
У Федеральному законі "Про переказний і простий вексель" вказується склад учасників вексельних правовідносин (ст. 2); порядок обчислення пені і штрафів, пов'язаних зі стягненням вексельного боргу (ст. 3); визначено, що зобов'язання може вважатися векселем, якщо воно складено в простій письмовій формі (ст. 4); встановлено спрощений порядок провадження у опротестованим векселях (ст. 5). Окремі норми, присвячені векселем, містяться в Цивільному кодексі Російської Федерації.
Відповідно до ст. 143 Цивільного кодексу Російської Федерації вексель відноситься до цінних паперів, допущених до обігу на території країни. Цінним папером є документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення і передача яких можливі тільки при його пред'явленні. Згідно ст. 815 Цивільного кодексу Російської Федерації векселем визнається нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель) або іншого вказаного у векселі платника (перекладний вексель) виплатити по наступі передбаченого векселем терміну отримані в борг грошові суми. Але дане визначення є неточним, оскільки щодо переказного векселя воно суперечить вексельному законодавству. Дане протиріччя полягає в тому, що Цивільний кодекс Російської Федерації позначає перекладної вексель як нічим не обумовлене зобов'язання зазначеного у векселі платника виплатити по настанні передбаченого векселем терміну отримані в борг грошові суми. У той час як зобов'язання платника за переказним векселем виникає тільки тоді, коли він акцептує виписаний на нього вексель. До моменту видачі акцепту можна говорити лише про нічим не обумовленому пропозиції векселедавця, адресованому платнику, сплатити визначену у векселі суму векселедержателю.
До основних функцій векселя відносяться:
- 1) кредитна - вексель використовується для оформлення боргу;
- 2) розрахункова - яка є грошима, вексель виконує функції засобу обігу і засобу платежу;
- 3) вексель служить об'єктом операцій на ринку цінних паперів.
Вексель володіє наступними ознаками:
- 1) безумовність: в тексті векселя не може бути вказано ніяких умов погашення;
- 2) абстрактність: в тексті векселя відсутні вказівки на причини його появи;
- 3) терміновість: оплата відбувається в певний термін, зазначений у векселі;
- 4) вексель - грошове зобов'язання, погашається тільки в грошовій формі.
Розрізняють декілька видів векселів:
- 1) за формою (форма векселя - сукупність обов'язкових реквізитів):
- • простий (виписується в формі зобов'язання, підписується платником);
- • перекладної, або тратта (виписується у вигляді прохання, наказу, пропозиції сплатити гроші);
- 2) за видом операцій, що лежать в основі векселя:
- • комерційний (випускається на основі продажу товару в кредит);
- • фінансовий (не пов'язаний з продажем товару);
- 3) по емітенту:
- • корпоративний (випускається підприємством або банком);
- • державний (випускається казначейством);
- • муніципальний (випускається місцевими органами влади);
- • вексель, що виписується фізичними особами;
- 4) по платнику вексельної суми:
- • по пред'явленні - підлягає оплаті в день пред'явлення до платежу; максимальний термін, який встановлюється для пред'явлення векселі до платежу, - один рік з дня виписки;
- • о такій-то годині часу від пред'явлення - підлягає оплаті через певний векселем час від пред'явлення, що дозволяє платнику підготуватися до платежу;
- • о такій-то годині часу від складання - підлягає оплаті через певний час;
- • на певний день - підлягає оплаті по настанні певної дати, зазначеної на векселі;
- 5) по можливості передачі векселя іншій особі:
- • передані (індоссіруемие) - для передачі прав за векселем використовується індосамент - передавальний напис на векселі "платіть наказу" або аналогічна; Особа, яка передає вексель за індосаментом, - індосант, обличчя отримує - індосат;
- • непередавані (ректа-вексель) - на векселі стоїть позначка "не наказу", такі векселі не можуть передаватися іншим власникам;
- 6) за місцем платежу:
- • доміцилювати, коли на векселі зазначено місце платежу, відмінне від місця розташування векселедавця (з метою чітко обумовити місце і умови протесту при відмові платежу за векселем);
- • недоміцілірованние, коли місце платежу збігається з місцем розташування платника;
- 7) за формою нарахування доходу:
- • процентні, коли дохід нараховується за формулою простих відсотків на номінальну вартість векселя;
- • дисконтні, коли вексель продається зі знижкою від номінальної ціни (дисконтом), а погашається за номінальною вартістю.
Значення вексельних операцій полягає в тому, що вони мають значні переваги як для власників векселів, так і для компанії-емітента.
Переваги для держателя векселя:
- 1) боргове зобов'язання є безперечним і не вимагає ніякого підтвердження в суді;
- 2) наявність векселя дозволяє стягнути боргове зобов'язання в судовому порядку;
- 3) в будь-який час вексель можна перепродати третій особі.
Переваги для компанії-емітента:
- 1) надається можливість мінімальних виплат до податкової служби;
- 2) вексель може виступати в ролі платіжний засіб замість грошей;
- 3) існує ймовірність відстрочки платежу.
Розглянемо основні характеристики простих і перекладних векселів.
Простий вексель (соло) є борговою розпискою, виписаної самим платником. Процес звернення простого векселя представлений на рис. 3.4.
Перекладної вексель (тратта) містить наказ векселедавця (кредитора) платнику про сплату зазначеної у векселі грошової суми третій особі або його наказу. Процес звернення переказного векселя показаний на рис. 3.5.
Мал. 3.4. Звернення простого векселя:
1 - покупець (векселедавець) вручає вексель продавцю (векселедержателю); 2 - продавець (векселетримач) відвантажує товар, продукцію, виконує роботи, надає послуги покупцеві, замовнику; 3 - продавець пред'являє вексель до оплати; 4 - покупець оплачує вексель.
Мал. 3.5. Схема звернення переказного векселя:
1 векселедавець (трасант) надсилає платнику (трасату, тобто особі - боржнику) товар, а також тратту; 2 - трасат повертає акцептований вексель трассанту; 3 - трасант звертає акцептований вексель ремітенту - одержувачу грошей за переказним векселем; 4 - ремітент спрямовує вексель трасату до оплати; 5 - трасат сплачує і одночасно погашає вексель, роблячи відмітку про оплату на його зворотному боці.
Основна відмінність двох видів векселів полягає в утриманні вексельного зобов'язання. У переказному векселі міститься просте і нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму, а в простому - просте і нічим не обумовлене обіцянку сплатити певну суму. У першому випадку векселедавець адресує платникові пропозицію сплатити і в разі відмови останнього від акцепту або платежу сам несе відповідальність за векселем. У другому випадку векселедавець, обіцяючи сплатити, приймає на себе зобов'язання, за невиконання якого несе відповідальність.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що вексель виступає інструментом короткострокового фінансування, що використовується для покриття касових розривів і поповнення, в тому числі сезонного, оборотних коштів. Банки міцно утримують споі позиції на цьому ринку завдяки стрімким темпам зростання банківської системи та збільшення їх масштабу. Із загальної суми векселів, які перебували в обігу на 1 листопада 2012 року (більше 1 трлн руб.), На векселі, випущені кредитними організаціями - резидентами, доводиться частка 88,7%, підприємствами промисловості і торгівлі - 10,9% [2] . Комерційні банки є не тільки основними векселедавцями, а й найбільшими операторами ринку і власників векселів.
Основна проблема вексельного ринку полягає в документарній формі векселя, яка зумовлює специфічні ризики (дефект форми, можливість втрати, крадіжки і підробки), вимагає наявності певної інфраструктури у оператора вексельного ринку. Крім того, векселем притаманне непрозоре ціноутворення, відсутність торгових систем і достовірної інформації про обсяги та структуру угод на вексельному ринку, а також необов'язковий характер розкриття інформації по векселедателям. Тому розвиток сфери вексельних платежів сьогодні пов'язано з його використанням в якості інструменту бридж-фінансування [3] перед розміщенням облігацій, їх випуском серед компаній, раніше розмістили і мають в обігу власні облігації, організацією вексельних програм для підприємств з невеликими масштабами бізнесу і створенням нової інфраструктури його обслуговування. Це дозволить підняти вексельний ринок на новий рівень розвитку, залучення найширшого кола векселедавців і інвесторів завдяки істотному підвищенню зручності та безпеки роботи з ним в якості платіжного інструменту.