Реклама
Реклама
Реклама

Комуналка: борги багатіїв оплачують бідняки?

  1. Відсоток брали справно
  2. Стягнення боргів: тільки через суд
  3. Соціально справедливий крок

Колектори вже близько! фото news.allcrimea.net

На початку серпня на офіційному сайті Ялти була опублікована інформація «Якщо ви багато заборгували за комунальні послуги - чекайте колекторів», яка викликала стурбованість у місцевих жителів.

Відсоток брали справно

Заступник мера Юрій Кириченко заявив: «Борги населення за всіма видами комунальних послуг вже перевищили 63 млн. Грн., І міська влада більш не мають наміру терпіти такий стан». За його словами, виконком рекомендував місцевим комунальним підприємствам (КП), а також всім міським РЕО (ремонтно-експлуатаційні організації) залучити колекторів для роботи зі злісними неплатниками.

Такий вердикт він пояснив, тим, що від погашення боргів залежить якість початку майбутнього опалювального сезону. Гарячої води, наприклад, в квартирах ялтинців вже немає майже три місяці - лімітів газу ледь вистачає на роботу міської лазні. Так що саме неплатежі населення тягнуть за собою зростання заборгованості комунальних підприємств перед постачальниками енергоносіїв.

Деяким ялтинцям раніше вже довелося стикатися з колекторськими фірмами. До їхніх послуг, зокрема, вже зверталися «Водоканал» і КП «Кримтеплокомуненерго». Але однозначно сказати, що така співпраця принесло відчутні плоди, важко. Наприклад, з боржниками з оплати тепла колектори почали працювати два роки тому практично відразу після закінчення літнього курортного сезону, коли багато місцевих жителів і іногородні власники житла на ПБК і без зайвих нагадувань розплачуються за нагромадженням платіжками.

Подібне погашення боргів дуже суперечливе можна віднести до заслуг колекторів, однак відсоток свій вони брали справно. Міські ж комунальні підприємства зазвичай йшли уторованим шляхом подачі позовних заяв до суду про заборгованість. Але і при практично 100-відсоткове прийнятті рішень на їхню користь справу стопор на стадії його виконання: в переважній більшості випадків державні виконавці просто не виявляли майно, яке можна було б описати і потім реалізувати в рахунок боргу.

На цей раз свої послуги Ялті запропонувала столична компанія «Служба стягнення заборгованостей» ( «СВЗ»), яка напрацювала хороший досвід в цій сфері в декількох регіонах України (зокрема, в Дніпропетровській області) і надала відповідні рекомендації. У той же час пан Кириченко підкреслив, що комунальні служби укладають договори з колекторами поки тільки на два місяці.

«Їх пролонгація буде залежати від результатів, які покажуть колектори за цей термін», - сказав заступник мера, зазначивши при цьому, що фірма буде зобов'язана підтвердити, що боржник розплатився завдяки вжитим нею заходів, а не тому, що він приїхав на відпочинок в куплену на ПБК квартиру і звично вніс платежі за час своєї відсутності, нехай і з деяким запізненням.

Крім того, заступник Ялтинського міського голови запевнив, що в роботу колекторської компанії будуть передані тільки ті борги, які перевищують один рік, тобто робити свої - обов'язково законних заходів впливу належить тільки щодо злісних боржників, яких, за словами пана Кириченка, в курортної столиці відносно небагато - 10-15 відсотків. А інших комунальники сподіваються переконати своїми силами.

Керівник прес-служби Ялтинської міськради Марія Кесаонова-Нечипорук (тел. 0654-23-53-48) пославшись на начальника управління з питань житлово-комунального господарства Миколи Герона, повідомила, що в кінці серпня договори з «СВЗ» терміном на 2 місяці вже уклали КП «Ялтинські теплові мережі» та «Комбінат благоустрою», а також РЕО-3. Решта поки роздумують. Колектори будуть стягувати борги тільки зі злісних неплатників - мають борги від 2 років і більше. На питання щодо законності колекторського бізнесу Марія Валеріївна відповіла, що відповідний досвід вже є - з подібними компаніями вже працюють багато міст нашої країни.

Стягнення боргів: тільки через суд

За останні роки про діяльність колекторських компаній опубліковано чимало критичних статей, однак твердження про те, що цей вид діяльності - поза законом, не відповідають дійсності. Правильніше було б сказати, що він сьогодні перебуває поза правовим полем нашої країни. Чинним законодавством діяльність колекторів не регламентована, а й прямо не заборонена. Чому до сих пір не прийнятий відповідний закон, питання окреме, зазначу лише, що в Європі для заняття цим бізнесом необхідно мати спеціальний дозвіл або сертифікат.

У Росії з колекторськими агентствами в 2010 році почали працювати всі найбільші держбанки. У березні нинішнього року глава Росспоживнагляду Геннадій Онищенко заявив, що їх діяльність - «це повністю неправове поле» і запропонував «створити законодавство, відпрацювати порядок передачі повноважень від банку до колекторському агентству за участю другої сторони договору».

Аналогічна ситуація і в нашій країні. Ще в 2009 році прокуратура Києва опротестувала розпорядження КМДА №1804 від 31 грудня 2008 «Про механізм співпраці з житлово-експлуатаційними організаціями та споживачами з питань погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги», в якому йшлося про залучення до стягнення заборгованостей на конкурсній основі колекторських компаній. Прокуратура дійшла висновку, що цей документ суперечить закону «Про житлово-комунальні послуги», а також житловому та цивільному кодексам, так як стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги має проводити лише балансоутримувач у цивільно-правовому порядку, і врегулювання таких суперечок за рішеннями судів виконуються відповідно до закону «Про виконавче провадження».

Вітчизняні юристи також звертають увагу на те, що діяльність колекторів входить в протиріччя з цілою низкою законів країни. По-перше, відповідно до ст. 32 Конституції, «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини». По-друге, в ст. 23 Закону «Про інформацію» прямо сказано: «Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом».

Мало цього. Ст. 182 КК за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років . А ось примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань, т. Е. Вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимоги ( ст. 355 КК) тягне за собою виправні роботи на строк до двох років або арешт до шести місяців, або обмеження волі до двох років.

У зв'язку з цим юристи рекомендують громадянам наступний алгоритм дій, якщо на горизонті виник колектор. В першу чергу слід переконатися в тому, що у нього є документи, що підтверджують факт передачі вашого боргу, а також посвідчення особи і обсяг конкретних повноважень. Якщо гість їх надавати не хоче, то і розмовляти з ним нема про що. Пам'ятайте, що ст. 30 Основного закону гарантує недоторканність житла і якщо колектор прийшов до вас додому, ви має повне право не відкривати двері. У тому випадку, коли дзвінки в двері стануть наполегливими, зателефонуйте 102 і скажіть, що в квартиру ломиться невідомий. Не підписуйте і не передавайте колектору ніяких документів, а відразу ж радьте звертатися в суд. Якщо він почне вам загрожувати, подавайте заяву в міліцію на предмет здирництва.

Соціально справедливий крок

А тепер повернемося до ситуації в Ялті. Що ж собою являє «Служба стягнення заборгованостей»? На її сайті http://www.collectionservice.com.ua йдеться, що компанія «розпочала свою роботу в 2006 році в сфері економічного та юридичного консалтингу, в тому числі здійснюючи діяльність по реструктуризації та повернення проблемних портфелів дебіторської та кредиторської заборгованості юридичних осіб» . А що стосується ЖКГ, то практика роботи «показала, що надходження від боржників, переданих до нас в роботу, вже в перший місяць збільшується в рази в порівнянні з попередніми періодами. Вигода очевидна, враховуючи, що колекторська компанія не бере грошей вперед, а отримує свою винагороду у вигляді обумовленого відсотка після надходження грошей від боржників на рахунок житлово-комунального підприємства ».

Ми подзвонили директору «СВЗ» Сергію Лося і поцікавилися, як очолюване ним підприємство має намір вибивати борги у пенсіонерів.

- Вся проблема в тому, що саме пенсіонери є одними з найбільш дисциплінованих платників, - розповів Сергій Михайлович. - Крім того, існує постанова уряду №621 від 14 липня 2010 року "Про посилення соціального захисту населення при оплаті житлово-комунальних послуг», відповідно до якого субсидію нараховують, якщо розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання перевищує 10% доходу пенсіонерів (якщо вони живуть одні), або 15% середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Причому наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не є перешкодою для отримання субсидій (раніше при наявності боргу отримати її було неможливо). За моїми спостереженнями, найбільш злісними неплатниками за послуги ЖКГ є дві категорії громадян: ті, хто не відчуває нестачі в засобах, і люди при владі - співробітники правоохоронних органів, прокуратури, податкової служби і т. Д.

Перші, за словами пана Лося, вважають, що можуть платити рідко, коли їм захочеться, раз на рік або на два роки. Вони не розуміють, що гроші комунальним службам потрібні щомісяця. З розрахункового рахунку тих же тепломереж щомісяця списується від 60 до 70% всіх надходжень. Іноді виникає ситуації, коли підприємство навіть не може виплатити зарплату своїм співробітникам. Тепломережа не має можливості запропонувати своїм постачальникам, щоб ті зазнали рік або два, коли боржники з нею розрахуються. Що стосується «людей при владі», то вони впевнені у своїй безкарності, хоча по ідеї повинні в першу чергу дотримуватися закону.

- На ринку житлово-комунальних послуг ми працюємо вже 2,5 року в таких містах, як Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ, Херсон, Горлівка і Краматорськ, - розповідає Сергій Лось. - Коли починали свою діяльність, то, зрозуміло, були побоювання щодо негативної реакції населення. Практика показала, що ніяких конфліктів не виникало. Непорозуміння починалися тільки в тих випадках, коли комунальні підприємства будь-які види послуг не надавали, а гроші за них вимагали. Але колекторська компанія до цього ніякого відношення не має. Якщо який-небудь ЖЕК не виконує взяті на себе зобов'язання, то мешканці мають право викликати його представника та скласти відповідний акт. Завдання місцевих органів влади і громадських організацій як раз в тому і полягає, щоб пояснити людям, як вони повинні захищати свої права. Але платити за послуги треба, це робить весь цивілізований світ.

Моя позиція полягає в тому, що такого бути не повинно, коли пенсіонер справно оплачує рахунки за «комуналку», а його далеко не бідна сусід вважає, що йому зовсім не обов'язково це робити. В даному випадку залучення колекторської компанії до погашення боргів - це соціально справедливий крок.

- Але ж люди абсолютно резонно побоюються погроз і шантажу з боку колекторів.

- Механізм нашої роботи спрямований на попередження боржника про неоплату і інтенсивне нагадування про наявність боргу. Якби ми вдавалися до неправовим методам, не змогли б стільки років проіснувати. На жаль, у комунальних підприємств сьогодні немає альтернативних джерел збору заборгованості. Якщо сума значна, наприклад, вище 10 тис. Грн., То можна подати позов до суду, після чого за її рішенням буде накладено арешт на майно боржника. А з меншими сумами боргу картина безрадісна - при величезній кількості боржників судова система просто не в змозі їх усіх «переварити».

- У пресі часто пишуть, що ефект від роботи колекторів незначний.

- Як приклад приведу один з ЖЕКів Дніпропетровська. Він передав нам в роботу обсяг заборгованості в розмірі 3 млн. Грн., А кількість боржників перевищувало 1800 чоловік. В місяць на його рахунку надходило від сили 10 тис. Грн. За чотири місяці наша компанія в цілому стягнула 1 млн. 200 тис. Грн. За ці гроші ЖЕК нарешті зміг зробити невідкладний ремонт в житлових будинках. Я впевнений в тому, що якби він вдався до суду, то процес погашення заборгованості затягнувся б як мінімум на 2-3 роки. Хочу ще раз підкреслити - сумлінним платникам побоюватися колекторів не слід і вони, навпаки, повинні бути вдячні нам за те, що на рахунках у комунальних підприємств з'являться кошти.

Після розмови з директором «СВЗ» я подзвонив заступникові начальника КП «Херсонтеплоенерго» Олегу Карпінського і поцікавився, наскільки він задоволений співпрацею з колекторами.

- В цілому роботою «СВЗ» ми залишилися задоволені, хоча було б великим перебільшенням сказати, що всі борги були погашені, - розповів Олег Анатолійович. - Колекторська компанія проводить досудову роботу і виконує роль своєрідного фільтра. Погасити всі борги на цьому етапі просто неможливо. Залишилися ті, хто не має ніякої можливості розрахуватися з нами, є люди, які ховаються роками, деякі з них, до речі, далеко не бідні, проживають за кордоном і переконати їх в тому, що за надані послуги потрібно заплатити, у нас немає ніякої можливості.

За словами пана Карпінського, нашим законодавцям вже давно пора прийняти закон про колекторську діяльність, відсутність якого негативно відбивається і на комунальних підприємствах, і на тих, хто сумлінно оплачує послуги ЖКГ.

Чому ж такий документ досі не прийнято? Юристи висловлюють різні думки. Одні стверджують, що ніякої особливий закон не потрібен, все обмеження на їх діяльність викладені в чинному законодавстві, починаючи з адміністративного кодексу, і закінчуючи кримінальним. Досить ввести ліцензування. До слова, Мін'юст пару років тому розробив законопроект про ліцензування колекторської діяльності, але він виявився сирим і мав очевидні дефекти. Інші фахівці наполягають на тому, що розкидані по різним нормативно-правовим актам правові аспекти роботи колекторських фірм аж ніяк не сприяють їх розвитку - цей вид економічної діяльності настільки специфічний, що вимагає окремого закону.

Я ж висловлю на цей рахунок власну думку: в ухваленні такого закону, перш за все, не зацікавлені, ті, хто, маючи величезні доходи, не вважає за потрібне оплачувати житлово-комунальні послуги. Коли такий закон з'явиться, на Багамах вже не сховаєшся - колектори будуть вкрай зацікавлені його розшукати і стягнути гроші, оскільки живуть виключно за рахунок відсотків з погашеної заборгованості.

Що ж собою являє «Служба стягнення заборгованостей»?
Чому ж такий документ досі не прийнято?