У питанні затоплення нежитлового приміщення, точніше компенсації шкоди від такої дії, основним регулюючим документом є ГК РФ. У ст. +1064 прямо вказується, що будь-який заподіяну матеріальну шкоду повинен бути повністю відшкодовано винуватцем. Для того щоб таке відшкодування стало можливим необхідно неухильно дотримуватися встановленої процедури і порядок дій. Особлива увага повинна бути приділена документальному оформленню та правильності складання всіх актів.
Порядок дій при затопленні є стандартним.
- При виявленні залиття необхідно негайно вжити заходів до припинення поширення аварії, тобто відключення води і електрики. Якщо самостійно це виконати неможливо, слід викликати екстрені служби вашої КК. Слід пам'ятати, що зволікання здатне стати причиною збільшення втрат від затоплення, для їх мінімізації вплив води повинно бути припинено в найкоротші терміни.
На цьому етапі не потрібно намагатися з'ясовувати, хто винен або починати оформляти будь-які документи.
- Після припинення затоплення слід ретельно оглянути приміщення, попередньо оцінити збиток. Бажано, щоб при цьому були присутні сторонні люди. Це можуть бути працівники інших організацій, співробітники КК або будь-які незацікавлені особи. Присутність самого винуватця залиття бажано, але не обов'язково.
- За результатами огляду складається акт про залиття. Цей документ є основним при будь-яких подальших діях щодо відшкодування збитків, тому слід бути особливо уважним при його складанні.
Акт буде потрібно в будь-якому випадку, якщо потерпілий бажає отримати відшкодування збитку:
Зверніть увагу! Інформація з даної статті може бути не повною, через частої зміни законодавства. Крім того, саме ваша ситуація можливо вимагає, більш детального вивчення. Тому радимо проконсультуватися з нашими фахівцями за телефонами: в Москві +7 (499) 938-44-32 , в Санкт-Петербурзі: +7 (812) 467-34-03 , По всій Росії 8 (800) 511-81-26 - це безкоштовно, анонімно і професійно!
- при небажанні винуватця аварії мирним способом залагодити конфлікт для підготовки документів до суду;
- при зверненні в страхову компанію для компенсації збитку, якщо наявний страховий поліс;
- для мирного врегулювання конфлікту з винуватцем, тому що на підставі акту буде складено кошторис на ремонтно-відновлювальні роботи або проведена оцінка потерпілого майна.
Юридичний портал bukva-zakona.com звертає вашу увагу на те, що скласти акт про залиття приміщення нежитлового призначення співробітники КК зможуть, тільки якщо особисто переконаються в самому його факт. Це означає, що присутність співробітників КК на місці аварії необхідно і обов'язково, причому оптимально, якщо це відбудеться в момент, коли аварія ще не локалізована. Але припустимо, якщо відповідальні працівники відвідають місце аварії в найкоротший час після відключення води.
Законодавство допускає і самостійне складання акту про залиття нежитлового приміщення. При цьому важливо, щоб цей документ був підписаний мінімум двома незалежними свідками і відповідав всім пропонованим до нього вимогам, оскільки тільки в цьому випадку він може стати причиною матеріальних вимог в суді.
Самостійне складання акту про затоплення технічно нескладне великих складнощів, необхідно тільки врахувати важливі моменти.
- Крім співробітників КК акт повинен підписати і власник приміщення. У разі затоки приміщення нежитлового призначення допускається підписання акта та орендарем.
- Акт не є документом, що оцінює завдані збитки. Призначення цього документа - встановити факт залиття, вказати тих осіб, які в цьому винні, і описово відобразити шкоди приміщенню.
- Співробітники КК, як правило, мають готові бланки актів про затоплення. Однак цілком допустимо, якщо документ буде складений і без використання готового шаблону.
- Відсутність особи, винного в затопленні не може бути причиною для відмови в його оформленні.
- В акті повинна міститися наступна обов'язкова інформація:
- дані членів комісії із зазначенням посад, якщо вони є співробітниками КК, і з зазначенням паспортних даних, якщо це сторонні особи;
- дата і час складання акта;
- місце аварії, тобто адреса нежитлового приміщення;
- причина аварії (в якості причини може бути вказана несправність систем водопостачання, незакритий кран і так далі);
- особа, з вини якого сталося затоплення, якщо аварія сталася на загальнобудинкові майно, наприклад, стояку, то в якості винуватця вказується сама КК;
- перелік видимого збитку приміщенню;
- особисті підписи всіх членів комісії.
Ще одним варіантом складання акту про затоплення є використання шаблону, завантаженого з інтернету. На сайті bukva-zakona.com доступний для ознайомлення і скачування зразок цього документа , Що повністю відповідає всім вимогам. Будь-якому, хто потребує скласти акт про залиття, достатньо заповнити запропоновані поля. Причому можливе попереднє скачування і заповнення акту вручну або заповнення всього документа в електронному вигляді і його друк уже в повністю заповненому вигляді.
Принципово акт про затоплення приміщення нежитлового призначення нічим не відрізняється від такого ж акту, складеного щодо житлового приміщення. Портал bukva-zakona.com вважає за необхідне ще раз нагадати про те, що від правильності складання цього, основного для даного випадку, документа буде залежати те, наскільки швидко і в якому обсязі вдасться компенсувати втрати.