Дебет-Кредит № 30 :: Нерухомість як внесок до СФ. Що змінилося?

Дебет-Кредит № 30 (25.7.2005)
Суть справи :: Практика

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

У зв'язку зі змінами в пп. 3.2.8 Закону про ПДВ з 31 березня слід нараховувати ПДВ при внесенні до статутного фонду (далі - СФ) не тільки товарів і нематеріальних активів, але і майна. Розглянемо юридичне оформлення та податковий облік в аспекті цих змін на прикладі, коли засновник (учасник) вносить нерухомість (будинок) в УФ як новоствореного, так і вже діючого ТОВ.

Нерухомість вноситься до СФ новоствореної юридичної особи

Господарськими товариствами, створеними у формі ТОВ, є юридичні особи, статутний (складений) капітал яких поділений на частки між учасниками. Статутний фонд товариства складається з суми вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Суспільство стає власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Оскільки мова йде про відчуження учасниками (засновниками) майна до СФ товариства у володіння, користування і розпорядження останнім, то напрошується висновок, що передане майно повинно належати учасникам (засновникам) на праві власності.

Висновок 1. У СФ товариства учасники (засновники) можуть передавати нерухоме майно, що належить останнім на праві приватної власності.

Внесок учасника (засновника) в УФ господарського товариства оцінюється в гривнях. Оцінка вкладу може проводитися:

1) самостійно - за згодою учасників (засновників) за критеріями і в порядку, визначеному в статуті. Як правило, в разі самостійної оцінки майна його передача в УФ оформляється відповідним актом оцінки і прийому-передачі.

2) незалежним експертом, якщо такий порядок оцінки встановлений в статуті або обов'язковий згідно із законом. У такому випадку складається акт прийому-передачі такої нерухомості на підставі доданого експертного висновку. Витрати на експертну оцінку, як правило, несе засновник - власник нерухомості.

Висновок 2. Оцінка нерухомості в якості внеску учасника (засновника) юридичної особи здійснюється за згодою учасників (засновників) самостійно або незалежним експертом.

До моменту державної реєстрації ТОВ його учасники повинні сплатити не менше п'ятдесяти відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Оцінений внесок - нерухомість, що належить учаснику (засновнику) на праві власності, - повинен бути переданий новоствореному товариству. Коли ми говоримо «переданий», то маємо на увазі перехід права власності на це майно до суспільства з виконанням вимоги ст. 12 Закону про госптовариства. При цьому новостворена юридична особа у формі ТОВ стає повноправним власником майна, переданого йому у власність.

Тепер зупинимося на моменті набуття права власності на нерухомість, передану юрособою-засновником в УФ новоствореного товариства, оскільки це має практичне значення для подальшого обліку такої нерухомості після державної реєстрації товариства. Зауважимо, що підписання акту прийому-передачі нерухомості в УФ ще не означає набуття права власності на будівлю. Акт прийому-передачі будівлі від засновника новоствореному товариству необхідний лише для підтвердження фактичного виконання своїх зобов'язань засновником по внесенню свого вкладу на вимогу статуту і Закону. При цьому з моменту підписання акту учасник (засновник) вже не може самостійно розпоряджатися цим майном в силу корпоративних зобов'язань.

В цілому на вимогу закону і для попередження непорозумінь в майбутньому, крім обов'язкових даних (ст. 88 ЦК), в статуті також потрібно записати порядок передання (переходу) часток кожного з учасників (засновників) в УФ - в нашому випадку оформлення передання (переходу) зданія.1

Повертаючись до моменту набуття права власності на будівлю, зазначимо, що право власності має свої характерні ознаки.

1. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, зокрема використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності.

Для того щоб новостворене товариство стало повноправним власником переданого засновниками нерухомого майна, одного лише акта прийому-передачі недостатньо. Чинним законодавством встановлено спеціальний порядок набуття права власності на нерухоме майно. Так, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦК). Пов'язуючи момент набуття права власності на майно з держреєстрацією, ми, в першу чергу, хотіли б зазначити, що саме він стане точкою відліку для податкового обліку отриманого будівлі і оподаткування ПДВ. Але про це нижче.

Висновок 3. Для набуття права власності на нерухомість (в нашому випадку - будівлю) новостворене товариство повинно здійснити державну реєстрацію будівлі.

Зауважимо, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомості підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом №1952. Держателем Державного реєстру прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та знаходиться на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна, повинен бути центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів . А адміністратором - центр державного земельного кадастру, який веде його.

Але поки, до введення єдиної системи держреєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, реєструють права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) 2 в порядку згідно Положення №7 / 5.

Тут зауважимо, що недавно наказом від 19.05.2005 р №49 / 5 Мін'юст вніс зміни до Положення №7 / 5 (набуло чинності 30 травня 2005 року). Згідно з цими змінами, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно не буде здійснюватися на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Для реєстрації та оформлення прав власності на нерухоме майно (для нашого випадку це будівля) власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає в БТІ певний перелік документів (їх нотаріально завірені копії). на с. 28.

Термін розгляду заяви та прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації не повинен перевищувати тридцяти календарних днів (без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також терміну прийняття рішення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування) з дня отримання заяви БТІ.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, яка відбувається шляхом внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У разі внесення в УФ об'єктів нерухомого майна їх засновниками право власності на об'єкти нерухомого майна юридичним особам оформлюється з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

За оформлення та реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна стягується плата, яка встановлюється Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, згідно з Постановою №1548 (п. 7.1 Положення №7 / 5).

У законі не визначені терміни для оформлення та реєстрації прав власності на нерухоме майно новоствореним товариством. За логікою це потрібно зробити до закінчення термінів, встановлених для повного внесення засновниками своїх часток (протягом одного року з моменту держреєстрації товариства).

Висновок 4. Для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, передане в якості внеску до СФ, необхідно звернутися в БТІ для внесення відповідного запису до Реєстру прав за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна на с. 29.

Нерухомість вноситься до СФ діючої юридичної особи

Розглянемо тепер внесення будівлі в УФ вже діючого товариства, загальні збори якого прийняли рішення про збільшення статутного капіталу. Причина збільшення статутного капіталу в даному випадку не має значення, головне - що УФ збільшується на суму внеску - вартості переданого будівлі.

А як визначити вартість будівлі? Оскільки в УФ юридичної особи з балансу іншого підприємства передаються основні фонди (будівля) в обмін на корпоративні права, які були придбані раніше і використовувалися в господарській діяльності, то оцінка вкладу, як і для новостворених підприємств, може здійснюватися самостійно за погодженням учасників (засновників ) за критеріями і в порядку, що визначаються в статуті, або за зверненням до незалежного експерта. У разі самостійної оцінки майна його передача в УФ оформляється відповідним актом оцінки і прийому-передачі. Якщо ж статут вимагає незалежної експертної оцінки, то складається акт прийому-передачі нерухомості на підставі доданого експертного висновку.

Зміни до статуту юридичної особи, пов'язані зі збільшенням розміру статутного капіталу, супроводжуються обов'язковою державною реєстрацією шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Законом про держреєстрацію.

Внесення змін до установчих документів юрособи оформлюється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції (ч. 5 ст. 8 Закону про держреєстрацію). На нашу думку, останній варіант краще, пояснимо чому. Перелік документів, що подаються держреєстратору для державної реєстрації змін до установчих документів, містить, зокрема, два примірники змін до установчих документів юрособи та два примірники установчих документів у новій редакції або два примірники установчих документів у новій редакції (ч. 1 ст. 29 Закону про держреєстрації). Таким чином, ця норма фактично нівелює норму ч. 5 ст. 8 Закону про держреєстрацію, що дає можливість вибору - викладати зміни окремим додатком або в новій редакції.

За державну реєстрацію змін до установчих документів юрособи стягується реєстраційний збір у розмірі тридцяти відсотків від десяти н. м. д. г. (5,1 грн).

Висновок 5. При внесенні будівлі в УФ вже діючої юрособи потрібно спочатку зареєструвати зміни до статуту у державного реєстратора, після чого здійснити державну реєстрацію прав власності на будівлю.

Державна реєстрація та оформлення прав власності на будівлю як внесок до СФ вже діючого ТОВ здійснюються в порядку, описаному вище для новоствореного.

Податковий облік операції внесення основних фондів до СФ

Законом №2505 було внесено зміни до пп. 3.2.8 Закону про ПДВ, згідно з якими від оподаткування ПДВ звільняються тепер тільки операції з поставки сукупних валових актівов3 (поставка підприємства як окремого об'єкта підприємництва).

Таким чином, внесення ОФ до СФ після 31.03.2005 р підпадає під визначення поставки товарів, а оскільки в п. 3.2 Закону про ПДВ не вказано, що такі операції не є об'єктом обкладення ПДВ, то ПДВ з них стягується в загальному порядку за ставкою 20%.

Незмінними залишилися загальні принципи побудови Закону про ПДВ. Тобто закон поширює свою дію тільки на платників цього податку (ст. 2 Закону), оподаткуванню підлягають тільки ті операції, які є об'єктом оподаткування (пп. 3.1 Закону), виходячи з бази оподаткування відповідно до виду операції (ст. 4 Закону про ПДВ) і за ставкою оподаткування в залежності від виду операції (ст. 6 Закону про ПДВ). Ну і, звичайно ж, як і в старій редакції, залишилися операції, які не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 Закону про ПДВ), і операції, звільнені від оподаткування (ст. 5 Закону). А сплаті підлягає різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом (п. 7.4 Закону про ПДВ).

Виходячи з таких тез проаналізуємо ситуацію. У податковому обліку з ПДВ нерухомість відноситься до основних фондів 4.

Варіант 1. І засновник, і емітент корпоративних прав - неплатники ПДВ

Такий варіант можливий, якщо засновником є:

1) фізична особа;

2) юридична особа, обсяг оподатковуваних операцій якого за попередні 12 календарних місяців менші, ніж 300 тис. Грн;

3) юридична особа платник єдиного податку.

Таким чином, оскільки операція здійснюється не платником ПДВ, то норми Закону про ПДВ (зокрема і ст. 3 цього Закону) на таку особу не поширюються. Отже, той, хто вносить нерухомість, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховує. Оскільки немає податкових зобов'язань, то і про податковий кредит не йдеться. Якщо підприємство, в яке внесено майно, буде продовжувати залишатися неплатником ПДВ, то зрозуміло, що ніяких податкових наслідків з ПДВ у нього не виникне. Якщо ж надалі підприємство зареєструється платником ПДВ, то при наступних продажах або повернення таких ОФ нараховуватимуться податкові зобов'язання.

Увага! Особливо відзначимо, що, оскільки внесення майна до СФ іншого підприємства є оподатковуваною операцією, її потрібно враховувати для визначення межі в 300 тис. Грн, при перевищенні якого підприємство (якщо тільки воно не є платником єдиного податку) зобов'язана реєструватися платником ПДВ (пп. 2.3.1 Закону про ПДВ).

Також слід мати на увазі: якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснювати оподатковувані операції, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену пп. 2.3.1 Закону про ПДВ, то така особа зобов'язана зареєструватися платником цього податку до кінця такого звітного податкового періоду (п. 9.4 Закону про ПДВ).

На думку авторів, ключовим моментом договору поставки з точки зору Закону про ПДВ є не сам договір, а факт передачі права власності. Договори відповідно до норм ЦК можуть бути:

- односторонніми;

- двосторонніми;

- багатосторонніми.

Згідно ст. 140 ГК, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно ст. 88 ГК, в статуті товариства вказується:

- найменування юридичної особи;

- органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього;

- розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника;

- склад і компетенція органів управління і порядок прийняття ними рішень;

- розмір і порядок формування резервного фонду;

- порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

На думку авторів, статут є домовленістю учасників (засновників), спрямованої на встановлення цивільних прав і обов'язків. Таким чином, згідно зі ст. 626 ЦК, статут є не чим іншим, як цивільно-правовим договором. А значить, передача майна в статутний фонд товариства є операцією з постачання товарів з точки зору Закону про ПДВ (пп.1.4 Закону про ПДВ).

Тому при внесенні майна вартістю понад 600 тис. Грн норму п. 9.4 Закону про ПДВ слід враховувати (це не стосується платників єдиного податку).

Варіант 2. Засновник - платник ПДВ, а емітент корпоративних прав - неплатник ПДВ

Облік у засновника

Оскільки майно вносить платник ПДВ і зазначена операція належить до оподатковуваних (пп. 3.1.1 Закону про ПДВ), той, хто вносить, нараховує податкові зобов'язання з ПДВ. Нагадаємо, що при нарахуванні податкового зобов'язання слід виписати податкову накладну.

Визначення бази оподаткування

Оскількі основні фонди вносяться в СФ в обмін на корпоративні права (т. Е плату), то база оподаткування візначається відповідно до п. 4.1 Закону про ПДВ: віходячі з фактічної ціни операции, но НЕ нижчих звічайної ціни. Фактично ціною операции є Погоджено засновниками ВАРТІСТЬ. А ось як візначіті Звичайно Ціну? За загально правилом Закону про ПДВ, звичайна ціна візначається відповідно до п. 1.20 Закону про прибуток. Згідно з пп. 1.20.5-1 Закону про прибуток, для доказів обґрунтування уровня звічайної ціни застосовуються правила, візначені Національними П (С) БО, а такоже Національними стандартами по вопросам ОЦІНКИ майна та майновий прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна та майнових прав, прирівнюються до терміна «звичайна ціна», визначеного цим законом. А в листі від 26.12.2001 р №053-292011 Мінфін зазначає: національні стандарти по оцінці нерухомого майна не затверджені, тому радить використовувати визначення справедливої ​​вартості основних засобів, наведене в П (С) БО 19, або скористатися Методикою оцінки визначення вартості майна під час приватизації. Остання діюча Методика оцінки майна затверджена Постановою №1891.

Постановою КМУ від 28.10.2004 р №1442 було затверджено Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна». Тому з цієї дати доцільно користуватися правилами, визначеними в цьому стандарті. Фонд держмайна листом від 09.03.2005 р №10-36-2562 видав Роз'яснення щодо застосування Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 р №1442.

Давати експертні висновки з оцінки майна можуть тільки суб'єкти оціночної діяльності, які мають відповідні сертифікати. Однак ні Закон про прибуток, а саме пп. 1.20.5, ні Закон про ПДВ не містять вимоги про обов'язкову наявність саме експертного висновку для підтвердження рівня звичайної ціни, а тільки посилання на правила визначення деяких показників, що містяться в стандартах оціночної діяльності. Таким чином, при внесенні майна до СФ слід порівнювати оціночну вартість майна, визначену засновниками, зі звичайною вартістю цього майна, визначеної або згідно П (С) БО 19, або згідно зі Стандартом №2. При цьому наявність експертного висновку бажано, але не обов'язково. Якщо ж за допомогою зазначених нормативних актів підприємство зможе обґрунтувати звичайну ціну і таким чином довести правильність визначення податкового зобов'язання, то експертного висновку не потрібно.

Облік у емітента корпоративних прав

Така ситуація можлива, коли створюється підприємство, а перший внесок до реєстрації (50%) робиться не грошима, а майном.

Оскільки підприємство, в УФ якого вносяться основні фонди, не є платником ПДВ, то і права на податковий кредит у періоді їх отримання у нього не буде. Сума ПДВ, що входить у вартість основних фондів, відноситься на збільшення їх балансової вартості (балансової вартості окремого об'єкта ОФ групи 1) (пп. 8.4.1 Закону про прибуток). Виникає питання: чи буде у такого підприємства право на податковий кредит за цією операцією після того, як воно зареєструється як платник ПДВ? На нашу думку - ні.

Крім того, існує досить вагомий аргумент - на момент формування статутного фонду підприємство не є платником ПДВ, оскільки не здійснено державну реєстрацію, без якої неможливо зареєструватися платником ПДВ. Права на податковий кредит у підприємства немає, а сума «вхідного» ПДВ підлягатиме амортизації у складі балансової вартості основних фондів. Тому право на податковий кредит виникатиме лише при внесенні наступних за «першими» 50% УФ (за умови реєстрації до цього часу платником ПДВ), або при збільшенні СФ уже зареєстрованої як платник ПДВ підприємства.

Така ситуація досить неприємна, оскільки в подальшому при продажу, обміні або просто повернення таких ОФ засновнику податкові зобов'язання виникатимуть в загальному порядку. Тому ПДВ доведеться платити двічі: перший раз платить засновник - коли вносить основні фонди в УФ іншого підприємства, а другий раз підприємство - коли буде відчужувати (повертати) такі ОФ, при цьому з усієї суми і без податкового кредиту.

Варіант 3. Засновник - неплатник ПДВ, емітент корпоративних прав - платник ПДВ

У такому випадку підприємство, що вносить майно, не нараховує податкових зобов'язань. Відповідно і підприємство, в УФ якого вноситься це майно, не має податкового кредиту. Тому при таких умовах в разі подальшого продажу або повернення таких ОФ виникатимуть податкові зобов'язання, які не будуть врівноважені попередньо отриманим податковим кредитом.

Варіант 4. І засновник, і емітент корпоративних прав - платники ПДВ

Облік у підприємства, що вносить нерухомість до СФ, такий же, як і у варіанті 1.

Облік у емітента корпоративних прав

На нашу думку, підприємство, яке отримує в УФ основні фонди від платника ПДВ, має право на податковий кредит відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. Для цього повинні бути виконані наступні умови:

1) отримані основні фонди використовуються в операціях, що обкладаються ПДВ;

2) зазначені основні фонди використовуються в господарській діяльності;

3) є витрати на придбання. Витратами на придбання в даному випадку є корпоративні права, одержувані засновником, в обмін на внесення в УФ основні фонди.

Податковий кредит виникатиме за датою виписки підприємством-засновником - платником ПДВ податкової накладної (пп. 7.5.1 Закону про ПДВ).

Якщо ж внесені в УФ основні фонди не будуть використовуватися в операціях, облагагаемих ПДВ (т. Е. Буде залучено до операцій, визначених у п. 3.2 та ст. 5 Закону про ПДВ), то сума податкового кредиту, зазначена в податковій накладній, буде ставитися на збільшення балансової вартості основних фондів і підлягатимуть амортизації (пп. 5.3.3 Закону про прибуток).

Внесення майна до СФ нерезидентом

Внесення майна нерезидентом до СФ резидента належить до операції з імпорту товарів. Згідно з пп. 3.1.2 Закону про ПДВ, ввезення товарів в митному режимі імпорту належить до операцій, що оподатковуються ПДВ.

Але виникає питання - хто ж платник цього податку? Оскільки в ст. 3 Закону про ПДВ розділені операція з поставки товарів і операція з імпорту товарів як дві різні, не залежні один від одного операції, то платником ПДВ у разі імпорту товарів (у тому числі і при ввезенні майна в УФ) є особа, яка імпортує товари - ввозить основні фонди для формування статутного фонду (п. 2.1 Закону про ПДВ).

Таким чином, ПДВ у разі ввезення майна в УФ буде платити не підприємство, якому такі ОФ належать (нерезидент), а підприємство, чий УФ формується. На суму нарахованого ввізного ПДВ можна видати податковий вексель, авальований банком (п. 11.5 Закону про ПДВ).

База оподаткування визначатиметься на підставі п. 4.3 Закону про ПДВ: «Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортування ом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) впериє підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства ».

Сплачений таким чином імпортний ПДВ буде відноситися до складу податкового кредиту підприємства, яка його сплатила (підприємства емітента корпоративних прав). Документом, що засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ, або погашений податковий вексель (пп. 7.2.7 Закону про ПДВ).

Право на податковий кредит виникне тільки в тому випадку, якщо на момент ввезення підприємство буде зареєстроване як платник ПДВ (випадок аналогічний розглянутому вище праву на податковий кредит). Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затверджений Постановою КМ від 01.10.97 р №1104.

1 Акт прийому-передачі між засновником і новоствореним товариством або уповноваженою особою (зберігачем), призначеним учасниками (засновниками) у разі передачі майна до моменту державної реєстрації.

2 Держателем Реєстру прав є Мін'юст, який забезпечує функціонування Реєстру. БТІ вносять відповідні дані до Реєстру прав, надають витяги з Реєстру прав та виконують інші функції на підставі договорів з адміністратором Реєстру (Державне підприємство «Інформаційний центр» Мін'юсту).

3 Відповідно до старої редакції пп. 3.2.8 Закону про ПДВ, звільнялися від оподаткування операції з внесення ОФ до СФ юрособи для формування його цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані ним корпоративні права.

4 Згідно пп. 1.17 Закону про ПДВ, термін «основні фонди» розуміється у значенні, визначеному Законом про прибуток. А згідно з пп. 8.2.1 Закону про прибуток, під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

5 Див. «Документи для роботи» №6 / 2002.

Вкладами (внесками) до СФ можуть бути:

• будівлі, споруди, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України;
• обладнання та інші матеріальні цінності;
• цінні папери, грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті;
• права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність).

Перелік документів, які необхідно подати в БТІ для реєстрації та оформлення прав власності на нерухоме майно (будівля)

• Заява встановленої форми (додаток 3 до Положення №7 / 5) про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
• Статут ТОВ.
• Свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна, видане засновнику новоствореного товариства.
• Довідка про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що видається на підставі відповідного запиту БТІ (на вимогу згідно з додатком 2 до Положення №7 / 5).
• Витяг з Реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.
• У разі подання заяви представником юрособи - документ, що підтверджує повноваження діяти від його імені (довіреність).

Що потрібно знати інвесторові при внесенні нерухомості до СФ

• В УФ суспільства учасники (засновники) можуть передавати нерухомість, що належить останнім на праві приватної власності.
• Оцінка нерухомості в якості внеску учасника (засновника) - юридичної особи, здійснюється за згодою учасників (засновників) самостійно або незалежним експертом.
• Для набуття права власності на нерухомість (в нашому випадку - будівлю) новостворене товариство повинно здійснити державну реєстрацію нерухомості.
• Для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, передане в якості внеску до СФ, необхідно звернутися в БТІ для внесення відповідного запису до Реєстру прав за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна.
• При внесенні будівлі в УФ вже діючої юрособи слід спочатку зареєструвати зміни до статуту у державного реєстратора, після чого здійснити державну реєстрацію прав власності на будівлю.

нормативна база

• ЦК - Цивільний кодекс України.
• Закон №1952 - Закон України від 01.07.2004 р №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
• Закон про госптовариства - Закон України від 19.09.91 р №1576-XII «Про господарські товариства».
• Закон про держреєстрацію - Закон України від 15.05.2003 р №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
• Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 р №168 / 97-ВР

«Про податок на додану вартість».

• Закон про прибуток - Закон України від 28.12.94 р №334 / 94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
• Постанова №1548 - Постанова КМУ від 25.12.96 р №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
• Постанова №1891 - Постанова КМУ від 10.12.2003 р №1891 «Про затвердження Методики оцінки майна».
• Положення №7 / 5 - Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затверджене наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р №7 / 5.

Наталія КАНАРЬОВА, Ірина ЧЕРНОВА, «Дебет-Кредит»

Загальновиробничі витрати - ВРАХОВУЄМО І РОЗПОДІЛЯЄМО
Суть справи :: Практика
З приведенням національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів змінилися методологічні основи формування загальновиробничих витрат у бухгалтерському обліку. У цій статті розглянемо механізм ф ...

Вчинку права вимоги «єдінніку»
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на Загальній системе хоче поступитися право вимоги Боргу в 10 тис. Грн.
Поступається ТОВ на єдиному податку. Варіанта два: вчинку за 3 тис. гривень або
вчинку безкоштовно. Який варіант вігіднішій з точки зору оподаткування?
Коли вінікає д ...

Кінцеві бенефіціарі - продовження історії
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, Який піднявся вокруг Надання держреєстраторам информации про
кінцевіх бенефіціарів власніків (контролерів) юросіб, заставил
законодавців Прийняти 21.05.2015 р Закон України №475-VIII «Про внесення
змін до Деяк Законів України у ...