Реклама
Реклама
Реклама

У 2017 році в Росії збанкрутували більше 13 тисяч підприємств, в 2018-м банкрутів побільшає

В уряді вважають, що в році, що наступив вітчизняна економіка буде рости швидше, ніж в минулому. Зростання кабінет міністрів хоче стимулювати за рахунок податкової реформи. При цьому в країні закривається все більше компаній, що наочно демонструє настрій бізнесу.

У 2017 році в Росії збанкрутувало рекордне число підприємств. Неспроможними визнані 13 557 компаній - майже стільки ж, скільки в кризовому 2009-му. Цілий ряд експертів вважають, що в умовах тривалої нестабільності економіки і слабких стимулів до розвитку з боку держави підприємці таким чином виводять майно і гроші з організацій.

Згідно з даними «Федресурса», в минулому році арбітражні керуючі виявили ознаки навмисного банкрутства в кожної восьмий проблемної компанії. Однак сірі схеми фіктивного та умисного банкрутства важко довести - приблизно в 30% випадків керуючі не змогли зробити висновки про наявність чи відсутність таких ознак через брак даних. При цьому половина компаній-неплатників не мала майна вже за даними інвентаризації.

Втім, говорити про те, що рекордні показники 2017 го вказують лише на масове закриття фірм-одноденок, було б неправильно. Серед банкрутів значаться 30 суб'єктів природних монополій та 12 підприємств в стратегічних галузях. У минулому році в активну фазу вступило визнання фінансово неспроможними Державного проектно-вишукувального інституту земельно-кадастрових зйомок імені П.Р. Поповича (ВАТ «Госземкадастрс'ёмка»), а також московського Конструкторського бюро напівпровідникового машинобудування (АТ «КБПМ»).

Нових підприємств на третину менше, ніж закрилися

Банкрутують навіть містоутворюючі підприємства. Так, в листопаді минулого року конкурсне виробництво ввели в АТ «Шахта« Зарічна », де працює половина населення міста Плюсів в Кемеровській області. На той момент компанія заборгувала працівникам 188 млн рублів, а борги «Зарічній» з податків і зборів становили 2,4 млрд рублів. Загибель цього підприємства може поставити на грань виживання 3 тис. Сімей.

Неспроможними визнані 13 557 компаній - майже стільки ж, скільки в кризовому 2009-му. Серед банкрутів значаться 30 суб'єктів природних монополій.

Якщо дивитися на галузеву структуру банкрутств, то найбільша «смертність» відзначена в будівництві і торгівлі, а також у сфері комерційних послуг. Більшість аналітиків пояснюють це падінням платоспроможного попиту населення, проте не можна не відзначити, що одночасно на бізнес активно тиснуть податківці. Згідно з даними Росстату і Мінфіну, в січні-вересні 2017 року прибуток в цілому по економіці скоротилася на 8,8%, а збори з податку на прибуток збільшилися на третину. Зросли і донарахування бізнесу за наслідками податкових перевірок - в першому півріччі вони збільшилися на 20% і склали 220 млрд рублів.

До речі, в цілому в 2017 році з різних причин припинили діяльність понад 600 тис. Комерційних організацій. Це менше, ніж роком раніше, але приріст нових бізнесів не компенсує втрати. За підсумками 2017 го в Держреєстрі було зареєстровано 390 тис. Новостворених компаній.

споживач заплатить

Тим часом глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін очікує, що в 2018 році вітчизняна економіка покаже «більш сильне зростання», в зв'язку з чим пропонує оригінальний рецепт стимулювання бізнесу - перенести податкове навантаження на споживачів. По всій видимості, питання про підвищення ПДВ після президентських виборів можна вважати вирішеним. Ще до Нового року стало відомо, що уряд обговорює кілька варіантів податкової реформи, яка повинна відбутися в новому політичному циклі. Зокрема, звучали пропозиції підвищити податок на додану вартість з 18 до 21 і навіть до 22%, а також скасувати пільгову ставку податку для продуктів харчування, ліків і товарів для дітей.

По темі

По темі

1703

Мер Києва Віталій Кличко за 2017 рік провів на відпочинку і в робочих поїздках 97 днів. Майже половина з цього терміну припала на відпустки, їх у градоначальника було 12.

Натомість Мінекономрозвитку пропонує знизити розмір страхових внесків, які сплачують компанії за своїх співробітників, з 30 до 20-22% фонду оплати праці. Що з цього відбудеться, а що ні, стане ясно ближче до літа. Поки ж підприємці з оглядкою на досвід попередніх років побоюються підвищення ПДВ при збереженні нинішнього розміру страхових внесків. Всі пам'ятають, як уряд ввів новий акциз на автомобільне паливо і обіцяло скасувати транспортний податок, але в підсумку «податок на кінські сили» зберігся.

Максим Орєшкін каже, що зміщення податкового навантаження на споживачів дасть стимул інвестиційної активності бізнесу. «Коли бізнес приймає рішення здійснювати ту чи іншу інвестицію, він повинен бути впевнений, що саме такий обсяг податків - це те, що він буде платити під час реалізації свого інвестиційного проекту», - заявив Орєшкін на з'їзді партії «Єдина Росія».

Ймовірно, роздуми міністра стосуються великих корпорацій, але головною проблемою середнього і дрібного бізнесу залишається низький попит. Підвищення податків для споживачів ситуацію точно не поліпшить.

«Якщо ці податкові ініціативи будуть реалізовані, то Росія стане однією з небагатьох країн світу, де є відразу два податки з обороту», - прокоментував ідею уряду економіст Михайло Хазін.

За його словами, з точки зору бухгалтера, єдина економічна задача - це балансування бюджету. Максим Орєшкін точно так же, як і годиться бухгалтеру, намагається вирішити цю задачу: як зробити так, щоб дохідна частина бюджету відповідала прийнятої видаткової. «Те, що при цьому все помре, йому нецікаво», - вважає експерт.

Грошей стало менше, витрачати стали більше

За даними Центробанку, росіяни почали плавно йти від ощадної моделі поведінки. У передноворічному доповіді ЦБ про грошово-кредитну політику прогноз збільшення витрат громадян країни підвищений до 3,5-4%. Фахівці вважають, що в 2018 році ця тенденція збережеться. В якості аргументів вони приводять дані про стабілізацію на ринку праці і підвищення доступності кредитів - слідом за зниженням ключової ставки споживчі позики подешевшали до 14-15% річних.

Однак реальні доходи населення в минулому році продовжили знижуватися. Наочно ситуацію ілюструє той факт, що перед новорічними канікулами росіяни побили 10-річний рекорд за позиками в мікрофінансових організаціях. У порівнянні з груднем 2016 року обсяг мікрокредитів виріс на 30% і склав 24 млрд рублів.

У той же час, не дивлячись на зростання закредитованості населення, оборот роздрібної торгівлі у вересні-жовтні 2017 року річному вираженні збільшився всього на 3%. Навряд чи ця обставина могла зупинити збільшення числа банкрутів серед торгових організацій. Так само як і здешевлення іпотеки не зупинило банкрутство серед забудовників.

Вже сьогодні очевидно, що за підсумками 2018 року Росії знову очікує зростання числа неспроможних підприємств. У минулому році, за даними «Федресурса», в процедурі спостереження виявилися 11 517 підприємств та організацій, що майже на 10% перевищує показники позаминулого року. Якщо взяти до уваги, що в середньому перехід з процедури спостереження в стадію банкрутства займає шість місяців, а в більшості випадків суди задовольняють заяви кредиторів, значна частина цих компаній буде визнана неспроможними.

До речі

Найактивніше заявляти про свою фінансову неспроможність стали не тільки організації, але і фізичні особи. За даними Національного бюро кредитних історій, восени 2017 року кількість громадян, які формально підпадають під дію закону про банкрутство фізосіб, наблизилося до 800 тис. Чоловік. Мова йде про людей, які заборгували кредиторам понад 500 тис. Рублів і прострочили платежі більш ніж на 90 днів. Основна частина громадян-банкрутів доводиться на сегмент незабезпеченого кредитування.