Глава 5 АВСТРІЯ Австрійська Республіка.
Австрія, як і більшість країн Західної Європи, має досить складну, багато-рівневої системою оподаткування. Велика частина податків збирається через Федеральну податкову службу. Місцеві ж податки не дуже значні. Податковий тягар в различ-них землях країни практично однаково. Аналізуючи систему оподаткування, остано-вімся переважно на федеральних, загальноавстрійського податки і розглянемо податки, що стягуються на кожному етапі діяльності платників податків: починаючи зі зборів за регист-рацію компанії, закінчуючи податком з обороту і різними зборами при продажу власне-сти.
Об'єктом оподаткування виступають фізичні і юридичні особи. Компанії самі уп-лачівают податок з усіх своїх доходів. Виняток становлять тільки товариства: соглас-но австрійському податкового законодавства, дохід товариства розглядається як сум-ма доходів незалежних партнерів. Таким чином, товариство само по собі не є об'єктом оподаткування, але партнери повинні сплатити податок кожен зі своєї частки дохо-да. Дохід корпорацій служить самостійним об'єктом оподаткування податком.
Австрійське законодавство поділяє всіх юридичних і фізичних осіб на податко-платників з необмеженою і обмеженою податковою відповідальністю. Необмежена відповідальність означає, що податок сплачується з усіх доходів, отриманих як в країні, так і за кордоном. Таку відповідальність несуть приватні особи з постійним місцем проживання в Австрії, а також компанії, юридична адреса або органи управління яких перебувають в Австрії. Обмежена податкова відповідальність стосується приватних осіб, про-жива за кордоном, і корпорацій, які не мають в країні ні органів управління, ні юри-дичні адреси. В цьому випадку оподаткуванню підлягають окремі види доходів, напів-чинних в Австрії, наприклад, доход від діяльності, здійснюваної через постійні пред-ставітельства або відділення.
При створенні компанії з обмеженою відповідальністю підприємцю перш за все не-обходимо заплатити нотаріусу за складання документів і сплатити судові витрати за реєстрацію в комерційному регістрі. При формуванні корпорації стягується податок на інвестиції за ставкою 2%. При утворенні нової компанії або філії іноземної компанії в Австрії також сплачується 2% -й гербовий збір виходячи з оголошеної суми статут-ного фонду або його збільшення; іноземна ж компанія оподатковується на базі суми основного і оборотного капіталу, що знаходиться в розпорядженні австрійського філії. Якщо засновники компанії здійснюють додаткові капітальні вкладення з метою покрити її заборгованість перед кредиторами або заповнити втрату компанією власних коштів, то такі інвестиції оподатковуються за пільговою ставкою - 1%.
Існують три податку на операції з капіталом: податок на інвестиції і два податки, пов'язаний-ні з цінними паперами (податок на емісію облігацій і податок на операції на фондовій бір-же). При операціях з австрійськими облігаціями, випущеними після 31 грудня 1967 року, ці податки не стягуються. Угоди з іноземними акціями та облігаціями при їх першого продажу в Австрії обкладаються емісійним податком лише за умови, що сертифікати цих цінних паперів фізично ввезені на територію країни.
У разі придбання компанією австрійського нерухомого майна з компанії стягуючи-ється податок на його передачу. Він розраховується на основі сукупної ціни (що включає не тільки чисту ціну угоди, а й будь-які додаткові витрати покупця, що виникли в ре-док придбання нерухомості). При відсутності останньої вартість майна визна-виділяється податковими властями; при цьому оцінка зазвичай буває нижче ринкової ціни. Ставка податку - 3,5%. Якщо нерухоме майно передається компанії в обмін на її акції, то на-лог на його передачу також залежить від оцінки вартості цього майна податковими органу-ми. Аналогічний податок сплачується і в тому разі, якщо нерухомість передається вже су-суспільством [компанії. Податок на передачу нерухомого майна діє 'Д1 тоді, ко-ли один власник скуповує все акції корпорації, до складу активів якої входить недвижи-ність.
Зазвичай всі витрати на створення корпорації враховуються в собівартості і оподатковані-нию не підлягають. Однак це не відноситься до податку на передачу нерухомого майна та інших витратах, що є частиною витрат з придбання активів ^ фірми. У той же час всі витрати, які здійснюються компанією в Відповідно до австрійським комерційним законодавством При її створенні або отриманні додаткових інвестицій від заснували-лей, а також субсидій або безоплатної допомоги, можуть бути в повному обсязі віднесено на собівартість. До таких витрат належать нотаріальні збори, плата за внесення компанії в комерційний реєстр, податок на інвестиції.
Перший етап розрахунку податку - визначення доходу і собівартості. Дохід австрійських когось паній, як в більшості країн світу, розраховується на основі балансу. При оцінці окремих-них активів, які використовуються компанією, основне правило полягає в тому, що вони повинні бути відображені за первісною вартістю їх придбання за вирахуванням амортизації або по те-Кучок ринковою ціною, якщо остання нижче. Нематеріальні активи, придбані за пла-ту, не можуть відразу списуватися на собівартість, а повинні бути капіталізовані і відніс-ни на витрати через амортизацію. Підприємства сільського і лісового господарства, а також про-мислення і комерційні компанії амортизують нематеріальні активи рівними частка-ми протягом 15 років.
Австрійське законодавство передбачає певні пільги з оподаткування для підприємств-експортерів. Такі підприємства можуть відносити на собівартість до 15% дебіторської заборгованості, що була на дату складання звітного балансу. Однак після отримання відповідної суми вона додається до прибутку. Відсотки за кредитами, незалежно від форми їх сплати, а також додаткові витрати, що виникли в результаті отримання позики, безпосередньо в собівартість не включаються. Вони повинні бути капита-лу і рівномірно амортизовані протягом терміну позики.
Відповідно до австрійськими принципами комерційного обліку переоцінка окремих ста-тей активу балансу комерційних підприємств (наприклад, в результаті повного або часткового скасування податкового інвестиційного кредиту, пільг з обліку орендних платежів, збільшення вартості основних фондів, погашення дебіторської заборгованості по експорту) дозволяється тільки в наступних фінансових роках. При цьому така переоцінка збільшує податкової де-оподатковуваний прибуток в тому році, в якому вона буде проведена.
Вартість придбання або виробництва основних фондів, які є об'єктом мо-рального або фізичного зносу, повинна бути віднесена на собівартість продукції компанії рівними частками протягом терміну служби цих фондів. Для основних фондів, слід придбати-тенних починаючи з 1989 р, дозволяється тільки рівномірна амортизація. Якщо метод прискореної амортизації застосовувався до якого-небудь активу до настання цієї дати, його використан-ня може бути продовжено. Таким чином, а нині методи прискореної амортизації в Австрії не дозволяються.
Частина доходу до оподаткування може бути направлена підприємствами сільського і лісового господарства, комерційними і торговими компаніями, а також деякими підприємствами сфери послуг в неоподатковуваний інвестиційний резерв. Такий резерв може становити до 10% прибутку, якщо компанія в поточному фінансовому році не користувалася інвестиційним податковим кредитом. В кожному наступному році інвестиційний резерв повинен бути зменшений на суму інвестиційного податкового кредиту, якщо такий буде отримано. Інве-стиційного резерви, не використані за призначенням, повинні бути включені в налогооб-лага базу через 4 роки після їх формування. При цьому до суми залишку додається 20%, а отримана величина оподатковується. Якщо резерв увійшов в базу розрахунку податку ра-неї, додавання складе 5% за кожен рік після його створення.
В якості додаткового стимулу до інвестування звичайної ставки амортизаційних від-чисельний в 20% (ставка в 10% використовується для транспортних засобів, за винятком легко-вих автомобілів і малих вантажівок) вартість придбання або виробництва Амортиз-руемих основних фондів може бути віднесена на собівартість в вигляді інвестиційного на-лігво кредиту. З огляду на те, що інвестиційний податковий кредит не зменшує облікової вартості активів, його реальний ефект полягає в збільшенні одноразових амортизації-ційних відрахувань до 120% від вартості відповідних основних фондів. Після закінчення четвертого фінансового року з моменту придбання основних фондів інвестиційний кре-дит повинен бути погашений шляхом перерахування на рахунок основних фондів або на рахунок інвести-ційних резервів. Якщо в результаті виникає збиток, він повинен бути покритий тільки за рахунок того виду діяльності, для розвитку якої був отриманий кредит, Тобто збитки не можуть бути зараховані при визначенні прибутку від інших видів діяльності компанії.
Компанії можуть отримати певні податкові пільги і при продажу належних їм основних фондів. Кошти, отримані таким чином, виключаються з розрахунку налогооб-лага бази, якщо використовуються на придбання інших основних фондів в тому ж фінан-совом році або в три наступні фінансові роки.
З доходу, отриманого підприємствами до оподаткування, може бути сформований резерв для виплати вихідної допомоги найманим працівникам. Максимальний розмір подібного ре-резерву становить 50% передбачуваної суми вихідної допомоги, яка могла б бути ви-плач працівникам на дату складання звітного балансу відповідно до чинного за-ством або трудовою угодою. Цей резерв може бути використаний і на при-набуття казначейських облігацій.
Аналогічним чином формується і пенсійний резерв. Роботодавець встановлює пенсії на основі договірних, визначених законом і не підлягають скасуванню зобов'язань. Розмір пенсії не повинен перевищувати 80% останньої заробітної плати працівника. Пенсійний резерв обчислюється відповідно до правил страхування. При його розрахунку використовується ставка до-ходності в 6% річних. Пенсійний резерв, так само як і резерв для виплати вихідної посо-бий, може бути направлений на придбання цінних паперів.
Австрійський закон про прибутковий податок передбачає сім категорій оподатковуваного доходу.
• сільськогосподарська та лісозаготівельна діяльність;
• надання професійних та інших послуг;
• промислова і комерційна діяльність;
• робота за наймом;
• капітальні вклади;
• здача власності в оренду;
• інші джерела.
Прибутковий податок сплачується також з доходу, отриманого від збільшення вартості ка-питала. Зазвичай даний дохід оподатковується тільки при продажу відпо-ють частини капітального майна і повністю обкладається податком, за винятком тих випадків, коли він використовується на придбання інших основних фондів. Якщо фірма (частина фірми), частка в товаристві продаються або фірма закривається, отриманий дохід може бути підданий оподаткуванню за пільговою схемою. Так, спеціальними привілеями служить податковий кредит в 100000 австр. шилл. для повністю продаються або закриваються фірм, а також частина цього кредиту, що визначається часткою власника в товаристві або в фірмі. Кро-ме того, окремі види доходу від приросту капіталу оподатковуються за зменшеною ставкою на-лога на дохід. Дохід від продажу основних фондів зарубіжних філій компаній взагалі не обкладається податком. Спеціальні правила застосовуються і до доходу від приросту капіталу, по-лучанин приватними особами.
Оподатковуваний дохід, згідно з австрійським законодавством, зменшується на суму понесених збитків. При цьому платники податків мають право списувати збитки на собівартість не тільки поточного року, але і семи наступних років.
Прибутковий податок розраховується по закінченні календарного року на базі отриманого до-ходу. Основним документом для розрахунку є податкова форма, що заповнюється платником податків. Прибутковий податок сплачується щоквартально шляхом авансових платежів. Раз-заходів цих платежів залежить від величини податку, сплаченого в попередньому році. Аванси вносяться не пізніше 10 березня, 10 червня 10 вересня і 10 грудня.
Прибутковий податок стягується з певних видів доходу від капіталу. У тому випадку, якщо компанія має в Австрії юридична адреса, офіційний офіс або якщо керівництво фірмою здійснюється з країни, діє ставка 25%. До таких видів доходу від капіталу, з-гласно австрійським законодавством, відносять:
• дивіденди по акціях, паях, сертифікатам і тому подібним цінних паперів;
• дохід члена товариства, яка не бере активної участі в справах фірми.
Деякі інші види доходу від капіталу оподатковуються за ставкою 10% (якщо вони отримані в Австрії або виплачені австрійським банком). Це стосується:
• процентного доходу за депозитними вкладами і іншим банківським операціям;
• доходу за векселями та іншими цінними паперами, що представляє собою вимогу або пору-чення виплатити певну суму грошей;
• доходу за облігаціями.
При цьому оподаткуванню підлягає тільки дохід за тими цінними паперами, які представляють собою грошові вимоги, які були випущені після 31 грудня 1983 р австр. шилінгах або після 31 грудня 1989 року в іноземній валюті. Якщо дохід від подібних цінних паперів становить частину доходу від основної діяльності підприємства, окремий податок на дохід від капіталу не стягується. Податок на дохід від капіталу може бути, зарахований при оплаті по-дохідного податку.
Обкладаються 20% податком, що стягуються від імені у джерела, такі види доходу, отриманого в Австрії:
• гонорари і авторські винагороди письменників, лекторів, художників, архітекторів, рабо-танучих або отримують дохід в Австрії;
• частина доходу австрійського товариства, що виплачується іноземному товариству. У тому випадку, якщо відомі кінцеві одержувачі перекладного доходу (будь то приватні або юри-дичні особи), дана податкова знижка не застосовується;
• дохід, отриманий від передачі певних прав (наприклад, ліцензій);
• винагорода, що виплачується членам спостережних рад підприємств;
• дохід від консультаційних послуг, що здійснюються на території Австрії.
Це стосується платників податків, які несуть обмежену податкову відповідальність
Залежно від рівня доходу застосовується п'ять ставок прибуткового податку. Сума піді-перехідного податку розраховується множенням доходу на відповідну ставку і відніманням з отриманого результату коректує суми (див. Табл. 5.1).
Таблиця 5.1. Обчислення прибуткового податку, австр. шилл.
оподатковуваний дохід
Ставка податку, %
коригувальна сума
до 56800
0
-
56900 до 63600
10
25000
63700 до 150000
22
11000
150100 до 300000
32
26000
300000 до 700000
42
56000
понад 700000
50
112000
Платники податків з необмеженою податкової відповідальністю мають право на податковий кредит (див. Табл. 5.2), що віднімається з суми податку, обчисленого за представленою схемою.
Право на податковий кредит має єдиний одержувач доходу в родині, якщо дохід супру-ги (а) не перевищує 20000 австр. шилл., або 40 000 австр, шилл. в рік, коли в родині є ребе-нок. При цьому дохід від капіталу (в тому числі відсоток по ощадних вкладах) не може перевищувати 10 000 австр. шилл. на рік-
Т а б л і ц а 5.2. Податкові кредити, австр. шилл.
Базовий податковий кредит
Додатковий податковий кредит для єдиного одержувача доходу в родині
Додатковий податковий кредит на дітей єдиного одержувача доходу
Додаткові кредити для найманих працівників:
Транспортний податковий кредіг
Податковий кредит для осіб, що здійснюють регулярні поїздки за кордон
Податковий кредит для пенсіонерів
5000
4000
1800
4000
1500
5500
У Деяк випадка частина доходу підлягає оподаткування за зниженя ставкою. Вона дорівнює половіні середньої податкової ставки, яка застосовується до Сукупний доходу платника. Зменшіть ставка застосовується до:
• виплат австрійськіх компаний по акціях и паях у статутному Фонді;
• дівідендамі, виплаченими на капітал;
• екстраордінарної доходу, як, например:
> Дохід від приросту Капіталу, отриманий при продажу компании, ее части або Частки в това-ріществе, но только в тому випадка, если з моменту Відкриття (покупки) компании. пройшло НЕ менше семи років;
> Дохід від продажу Деяк вкладень, Які НЕ є активами компании, вікорістовуванімі в основному ВИРОБНИЦТВІ;
> Надходження з ФОНДІВ компании в результате Зменшення Капіталу, Ранее збільшеного за рахунок прибутку, что залиша после оподаткування, если надходження отрімані НЕ пізніше де-сяті років после відповідніх інвестіцій.
Річний дохід компании становится об'єктом обкладений Корпоративним податку (прибутку-ним податку, что сплачуються юридичними особами). Дохід при цьом візначається відповідно до положень Закону про прибутковий податок. Вже розглянутий процес розрахунку дохо-да застосуємо з деякими змінами і для компаній. При обчисленні доходу будь-які внески, вироблені приватними особами як акціонерами, членами товариства і ін., Не враховуються. Будь-які виплати, що представляють собою розподіл доходу, наприклад, ді-віденди, повинні бути зроблені після сплати податків. Корпоративний податок не може бути врахований при сплаті інших податків. На відміну від нього податки на власність або наслед-ство можуть бути включені в собівартість як спеціальні витрати.
Дохід, отриманий компаніями від капітальних вкладень, може не обкладатися корпоратив-ним податком. Ця пільга дозволяє звільняти від податку будь-яку частку доходу, а також дивіденди, які виплачуються однієї австрійської корпорацією інший.
У тому випадку, якщо компанії беруть участь в капіталі іноземних фірм, вони можуть, не сплачуючи корпоративного податку, отримувати:
• дивіденди, які виплачуються австрійськими корпораціями;
• доходи від неявного розподілу прибутку неавстрійскіх корпорацій;
• доходи від приросту капіталу неавстрійскіх корпорацій.
Ця пільга не може бути використана при отриманні доходу у вигляді відсотків.
Для отримання подібних привілеїв австрійське законодавство не зобов'язує утворювати-вать холдингову компанію;
пільга застосовується до всіх австрійським корпораціям. Проте можливі холдингові компанії, які отримують дану привілей і не займаються майже нічим іншим. Однак на відміну від них австрійські корпорації можуть використовувати всі угоди про подвійне оподаткування, укладені Австрією. Будь-які ж податки іноземних держав, удер-жанние з австрійських корпорацій, остаточними і не можуть бути зараховані у вигляді податкового кредиту.
Для отримання податкових привілеїв за участю в іноземних фірмах австрійська корпо-рація повинна:
• нести необмежену податкову відповідальність в Австрії;
• володіти принаймні 25% капіталу іноземної компанії;
• мати юридично-організаційну структуру, відповідну австрійському законодав-тельству.
Зарубіжна компанія може і не бути суб'єктом оподаткування іншої країни, якщо вона, наприклад, розташована в офшорній зоні.
Для отримання податкових пільг по закордонним інвестиціям австрійська корпорація повинна брати участь в капіталі іноземних компаній не менше 12 місяців. Крім того, податкові пільги надаються тільки за умови, що частка цінних паперів, що приносять дохід у ві-де відсотків, займає в активах іноземної корпорації, яка виплачує дивіденди, ке більше 25%. Дане обмеження не поширюється тільки на банки.
При віднесення на собівартість збитків діють наступні правила. Будь-які збитки від виробничої і комерційної діяльності, понесені протягом семи попередніх років, в тому числі і за звітний період, можуть бути списані на витрати як спеці-ні витрати. Крім того, збитки, які є результатом використання інвестиційного податкового кредиту, відшкодовуються за рахунок майбутнього прибутку без обмеження в часі.
В Австрії застосовується єдина ставка корпоративного податку - 30% від оподатковуваного доходу.
З різного роду дивідендів стягується податок на дохід від капіталу за ставкою 25%. При цьому приватні особи, що несуть необмежену податкову відповідальність, платять цей податок, як уже говорилося, виходячи з половини середньої ставки прибуткового податку. В цьому випадку ви-плати дивідендів не підлягають обкладенню корпоративним податком. Утриманий ж у джерела податок може бути зарахований як податковий кредит при сплаті прибуткового податку.
При розрахунку величини та сплати корпоративного податку діють ті ж правила, що при розрахунку і сплати прибуткового податку.
Податком на підприємницьку діяльність обкладаються всі види господарюючих суб'єктів незалежно-тів незалежно від їх юридичного статусу. При цьому даний податок на відміну від прибуткового податку сплачується не тільки корпораціями, а й товариствами. Винятки з-ють спільні підприємства, створені у формі товариства без створення юридичної особи. Вони не обкладаються податком на підприємницьку діяльність, так як яв-ляють утвореннями, які повністю і необмежено належать їх власникам пропорційно до внесків.
Податок на підприємницьку діяльність складається з двох частин - податку на прибуток підприємства та податку на фонд заробітної плати. При розрахунку цього податку прибуток компа-нии визначається як прибуток (збитки) відповідно до Закону про прибутковий податок і Законом про корпоративне податок плюс (мінус) статті, передбачені Законом про податок на підприємницьку діяльність. Статті, додаємо до прибутку, включають відсотки за довгостроковими позиками, що перевищує 100 000 австр. шилл., дивіденди або заробітну плату, яка виплачується партнера, не приймає участі в управлінні, плюс 50% суми орендної плати за використовуване в господарській діяльності рухоме майно. Серед статей, що віднімаються з прибутку, найбільш важливі 3% вартості нерухомості, належачи-щей фірмі, частина прибутку товариства, а також дохід від інвестицій, на які поширенням рюється податкові пільги. Збитки, як і в інших випадках, можуть бути віднесені на затра-ти протягом семи років.
Податок на підприємницьку діяльність, що сплачується виходячи з величини прибутку компанії, становить в середньому 13%. При цьому сплачена сума може бути зарахована в якост-стве виплат по прибутковому і корпоративному податку.
Податок на підприємницьку діяльність розраховується на основі декларації, яку заповнюють-мій платником податків. Платник податків зобов'язаний вносити авансові платежі. Їх розмір залежить від величини податку, сплаченого в попередньому році. Авансові платежі вно-сятся щокварталу: 10 марта, 10 червня, 10 вересня і 10 грудня в розмірі 1/4 річної сум-ми.
При сплаті податку на фонд заробітної плати враховується вся заробітна плата, виплачуються-травня в кожному календарному місяці всім найманим працівникам компанії. Ставки податку на фонд заробітної плати встановлюються муніципальними органами влади за місцем распо-розкладання компанії. Однак вони не можуть перевищувати 2% оподатковуваної бази.
Особи, що несуть необмежену податкову відповідальність, платять податок на всю свою імущі-ство, незалежно від його місцезнаходження, з обмеженою - тільки на власність, що знаходиться в Австрії. При цьому податок на майно стягується як з юридичних, так і фізичних осіб. Товариство як таке не підлягає оподаткуванню цим податком. Його учасники, як уже говорилося, повинні сплачувати податок самі виходячи зі своєї частки собст-ності.
Для розрахунку вартості оподатковуваного власності платники податків повинні раз в три роки надавати податковим органам декларації. Юридичні особи на додаток до цього пред'являють фінансову звітність, з якої можна визначити вартість активів когось пании. Всі активи оцінюються відповідно до Закону про оцінку. Вартість активів, при-належних промислового або комерційному підприємству, встановлюється по їх теку-щей (ринкової) ціною, цінних паперів - за їх ринковою вартістю або виходячи зі спеціальної податкової оцінки; нерухомого майна - за вартістю, що розраховується податковими ор-ганами, яка, як правило, значно нижче ринкової. При визначенні вартості майна для оподаткування відповідно до вимог Закону про корпоративне податок в розрахунок не беруться інвестиції в австрійські компанії, які здійснюються іншими компаніями, а також деякі види зарубіжних капіталовкладень.
Ставка податку на майно дорівнює 1%, і базою для нього служить 90% оціночної вартості майна.
Подружні пари, що несуть необмежену податкову відповідальність, постійно живуть разом, їхні неповнолітні діти, які проживають разом з ними, оподатковуються як одне чи-цо. Оподатковуваного майно включає в себе майно всіх осіб, які підлягають совмест-ному оподаткуванню. З його вартості віднімається вартість деяких видів майна, перелічених у Законі про оцінку (в тому числі банківські депозити, цінні папери), а також неоподатковуваний мінімум у розмірі 150000 австр. шилл. на людину, податкові пільги надаються кожному члену сім'ї.
Оподатковуваного майно платника з обмеженою податковою відповідальністю включає в себе нерухомість та інші активи, що знаходяться на австрійській території. У цьому випадку оподатковуваний мінімум і спільне сімейне оподатковування не примі-ються.
Компанії з необмеженою податкової відповідальністю оподатковуються на майно виходячи із загальної суми активів. Відкриті акціонерні товариства сплачують податок з суми ви-ше 1 000 000 австр. шилл., закриті - з 500 000 шилл. Інші податкові пільги не перед-дивляться. Податок не може бути віднесений на витрати виробництва, але він зараховується при розрахунку величини корпоративного податку.
Розмір річного податку на майно визначається один раз в три роки. Чи сплачується ж він щоквартально у вигляді авансових платежів - 10 березень, 10 червня, 10 вересня і 10 грудня. При цьому авансові платежі не коригуються тільки в тому випадку, якщо вартість майна не змінилася понад встановлені межі.
Роботодавець зобов'язаний щомісяця відраховувати 4,5% від сукупної величини заробітної плати найманих працівників у фонд сімейних податкових кредитів - основне джерело податкових пільг семьям- Підприємства, що знаходяться в м Відні, повинні платити податок за метро для наня-тих ними працівників. Цей податок становить 10 австр. шилл. на кожного працівника за кожну відпрацьовану ним тиждень. Збирають його районна влада Відня.
На додаток до 20% податку, про який вже згадувалося, приватні особи-нерезиденти несуть обмежену податкову відповідальність з прибуткового податку з доходу від підприємцям-тельской діяльності в Австрії. Податок сплачується ними за тими ж ставками, що і австрійський-ськими резидентами. Іноземні корпорації несуть обмежену податкову відповідальність-ність з корпоративного податку на прибуток, що отримується ними на території Австрії, ставка податку єдина ~ 30%. Акціонери австрійських корпорацій, які не є резидентами країни, отримують свої дивіденди після вирахування податку за ставкою 25%. Ніяких інших податків в Ав-стрії не існує,
Податок на дохід від капіталу, утриманий в Австрії, в разі наявності угод про подвійне оподаткування, як правило, може бути повністю або частково зарахована при сплаті подат-гов за кордоном. Крім положень, що стосуються усунення подвійного оподаткування дохо-да, деякі з угод містять правила, що стосуються податків на майно, підпри-кої діяльність, нерухомість і спадщину.
Податком на додану вартість обкладається реалізація товарів і послуг, а також влас-ве споживання платника податків та імпорт. Під власним споживанням розуміється будь-яка безкоштовна передача товарів, ПДВ стягується на всіх стадіях реалізації товару, при цьому у всіх товаросупровідних та бухгалтерських документах чиста ціна і податок укази-вають окремо, що дозволяє окремо враховувати ПДВ отриманий і ПДВ сплачений, вносячи в бюджет лише різницю, відповідну новоствореної вартості. Таким чином, податок на додану вартість стає податком з обороту тільки для кінцевого спожи-теля, який не може списати його на собівартість.
В Австрії є три основних ставки ПДВ. Стандартна ставка становить 20%. Ставка в 10% застосовується при здавання під найм нерухомості, за винятком гаражів і паркінгів, при деяких угодах в сфері культури, науки, при реалізації продуктів харчування. Ставка в 32% діє при продажу транспортних засобів. Деякі угоди звільнені від податку на додану вартість, наприклад, фінансові операції, експортні операції і операції з продажу землі.
Розрахунковим періодом для визначення величини ПДВ є календарний рік. Попередньо-тільні податкові декларації, як правило, повинні бути представлені в термін 1 місяць плюс 10 днів після закінчення кожного місяця. Авансові платежі необхідно вносити одночасно з заповненням декларації. Так, 10 квітня повинна бути проведена сплата за лютий. Якщо аванс внесений вчасно і повністю, попередню податкову декларацію можна і не за-полнять.
Діє ряд пільг з оподаткування ПДВ. Наприклад, група компаній, організована в холдинг (коли одна компанія повністю підпорядкована іншій і інтегрована з нею фінан-во, виробничо та організаційно), може бути зареєстрована як єдиний суб'єкт на-логообложенія. Оборот всередині такої групи податком не обкладається. Контролююча компа-ня не повинна бути обов'язково австрійської. В цьому випадку дочірня фірма може і не під-лежати обкладенню ПДВ в Австріі-
Існують і інші податки і збори. Еквівалентний податок справляється у розмірах, відпо-чих величиною податку на спадщину, і сплачується юридичними особами - суб'єктами оподаткування податком на майно. Об'єктом оподаткування при необмеженої податкової відповідальності виступає загальна вартість майна, при обмеженій - вартість майна, що знаходиться в Австрії. Частка власності австрійських корпорацій, комерцій-ських кооперативів і сільськогосподарських асоціацій, більш ніж на 10% належить юридичній особі з необмеженою податкової відповідальністю, еквівалентним податком не обкладається,
Величина еквівалентного податку - 0,5%, але він стягується лише з майна вартістю ви-ше 150 000 австр. шилл. і визначається одночасно з податком на майно. Еквівалентний податок не можна включати у витрати виробництва, але можна вичитати з доходу і враховувати-вать за статтею спеціальних витрат при розрахунку корпоративного податку.
Об'єктом податку на нерухомість є нерухоме майно, розташоване в Авст-рії. Цей податок розраховується на основі оцінки австрійських податкових органів. Ставка податку становить приблизно 0,8% на рік; сплачується він щоквартально - 15 лютого, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада.
Незабудовані земельні ділянки (включаючи ділянки, які використовуються у виробничих це-лях), що мають оцінну вартість більше 200 000 австр. шилл., служать об'єктом оподаткування земельним податком. Це ставка - 1% від розрахункової вартості землі понад неоподатковуваного мі-нимума в 200 000 австр. шилл. Земельний податок також вноситься щоквартально.
Податком на спадщину та дарування обкладається передача майна в разі настання смер-ти людини або в результаті здійснення акту дарування. Ставка податку залежить від розміру спадщини (подарунка) і родинних зв'язків між заповідачем (дарувальником) і спадкоємцем (чи-цом, які приймають подарунок).
Крім названих податків і зборів в Австрії діють акцизи (наприклад, на напої, на нафту), збори при передачі власності (наприклад, при покупці автомобілів і мотоциклів), державне мито й нотаріальні збори (так, кредитні договори і боргові угоди під-лежать оподаткуванню за ставками 0,8% і 1,5% відповідно) і судові збори.
У багатьох випадках для ефективної організації господарської діяльності необхідно, щоб приватні фірми або товариства перетворювалися в акціонерні товариства або входили до складу таких. Австрійське законодавство надає таким компаніям оп-ределенние пільги, аж до звільнення від різних видів податків на дохід і прибуток, а також звільнення від гербового збору та податку на додану вартість. Однак всі ці податкові пільги можуть мати обмеження в залежності від часу здійснення структур-них перетворень.
Питання для самопроверкі1. Яка існує диференціація доходів, що підлягають оподаткуванню в Австрії?
2. Назвіть особливості оподаткування корпорацій.
3. Які діють відрахування і знижки при оподаткуванні доходів громадян?
4. Охарактеризуйте особливості використання податку на додану вартість в Австрії.
5. Дайте основні характеристики місцевих податків.
<< попередня Зміст наступна >>
3. Які діють відрахування і знижки при оподаткуванні доходів громадян?