- Розділ майна і особиста власність подружжя
- Розділ майна при розлученні і спільна сумісна власність подружжя
- В яких випадках при розділі майна можна збільшити свою частку
- Розділ майна після розлучення і позовна давність

Для початку слід зазначити, що існує особиста приватна власність чоловіка і дружини і спільна сумісна власність подружжя. Згідно ст. 57 Сімейного кодексу України до особистої приватної власності подружжя належить: майно, набуте одним із подружжя до шлюбу, майно, набуте чоловіком або дружиною шляхом укладення договору дарування або шляхом успадкування, а також, якщо майно купувалося під час шлюбу, але за гроші одного з подружжя , які належали йому особисто.
Розділ майна і особиста власність подружжя
Як показує судова практика, визнати право власності на особисту приватну власність чоловіка або дружини на майно, яке було придбано ними під час шлюбу, але за гроші одного з подружжя, які належали йому особисто, можна в судовому порядку. Для доказів даних фактів, необхідно буде наявність двох складових. По-перше, це кошти, які перебували у власності у чоловіка або дружини до шлюбу або були придбані шляхом отримання їх в дар або успадкування. По-друге, при купівлі майна в договорі купівлі-продажу була вказана, вартість, яка пропорційна сумі договору дарування або успадкування. Таким чином, це є доказом того, що дане майно було придбано чоловіком або дружиною за його особисті кошти.
Також необхідно звернути увагу, що до особистої власності подружжя ст. 57 Сімейного кодексу України відносить речі індивідуального користування, такі як премії, нагородження, які чоловік або дружина отримали за заслуги, в тому числі і коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, і цей перелік не є вичерпним.
Розділ майна при розлученні і спільна сумісна власність подружжя
Тепер давайте розглянемо спільну сумісну власність подружжя, і як буде відбуватися розділ майна при розлученні. Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, самостійного доходу). З наведеної норми можна зробити висновок, що незалежно від того чи працював чоловік або дружина коли купував, наприклад, нерухоме майно воно розглядається як спільна сумісна власність подружжя, а значить, поділ майна подружжя буде відбуватися в рівних частках.
Однак слід зазначити, що існують і винятки. Згідно ст. 62 Сімейного кодексу України, якщо майна дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власністю подружжя. Наприклад, якщо у чоловіка до шлюбу у власності знаходився приватний будинок і в шлюбі шляхом спільних зусиль чоловіка і дружини будинок істотно збільшився (з одного поверхового на двох поверховий), тоді на підставі рішення суду приватний будинок чоловіка визнається спільною сумісною власністю і в даному випадку при розлученні розділ майна буде в рівних частках.
В яких випадках при розділі майна можна збільшити свою частку
Також ст. 70 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, або з ним проживають діти, а також непрацездатного повнолітній син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатньо для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування.
Іншими словами, якщо після розлучення діти проживають з дружиною і призначених аліментів на утримання дитини мало (скажімо, судом було встановлено мінімальний розмір аліментів у розмірі 30% від мінімального прожиткового мінімуму громадян), або у чоловіка існує заборгованість зі сплати аліментів, то на цьому підставі в разі поділу майна, за рішенням суду частка дружини може бути збільшена.
Розділ майна після розлучення і позовна давність
Наостанок хотілося б зазначити, що позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власністю подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимог про поділ майна, заявлених після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
Після розірвання шлюбу, якщо у вас є спільно нажите майно, тоді краще не витрачати час і зайнятися питанням про його розділі. Оскільки після закінчення строку позовної давності в три роки, звернеться з позовною заявою до суду про розподіл майна, ви вже не можете, і майно залишиться у власності за чоловіком або дружиною в залежності на кого оформлено право власності. В такому випадку звернеться з позовом до суду можливо тільки після відновлення строків позовної давності.
У зв'язку з цим у подружжя виникає багато юридичних питань, і один з них «як розділити спільно нажите майно»?