З'їздити в Пітер вирішила спонтанно, тому час на вибір перевізника у мене було в обмеженій кількості. Знайшла в Інтернет першим сподобалося мені назва фірми, яка займається пасажирськими перевезеннями. Нею виявилася приватна компанія "Intercars Europe" (міжнародні регулярні автобусні лінії).
Звичайно, відразу при бронюванні квитка натрапила на незвичну мені складність - бронь платна. Вона становить 20 біл. рублів, яка пізніше включається у вартість квитка, але при відмові від поїздки не повертається. Ось такий європейський сервіс. Квиток я оплатила вже в день поїздки через ЕРІП і навіть отримала 5% знижку. Дрібниця, але приємно! Вартість квитка мені обійшлася в одну сторону ~ 49.5 бел.рублей (1500 російських рублів).
Мій автобус вирушав з центрального автовокзалу в Мінську о 19.00, за розкладом, в Пітері повинні були бути ~ до 9 ранку.
Автобус був зовні досить представницький, але внутрішня частина мене не вразила:
- незручні сидіння;
- відсутність кавомашини;
- неприємний запах в салоні.
Я звичайно, може, і чіпляюся до обстановки в автобусі, але ледве працює WI-FI мене обурив остаточно. Мені довелося, щоб якось розважити себе в дорозі, переключитися на мобільний інтернет.
Вибір місць для пасажирів був довільний, тому я розмістилася в кінці салону. Мені пощастило, сусідів близько мене не виявилося, і я з комфортом зайняла цілих два крісла.
Кордон проїхали швидко, в Пітері були трохи раніше заявленого часу.